Ответ:

зараз допишу, бо можуть вимкнути світло

Объяснение:

1). США: «Новий курс» президента Франкліна Рузвельта, суть якого полягала у проведенні державно-монополістичного регулювання економіки, дозволив поступово нормалізувати становище в країні. Політика «Нового курсу» передбачала регулювання цін, ініціювання об'єднання виробників у великі підприємства, соціальну програму — встановлення мінімальної заробітної плати, максимального робочого тижня, введення пенсій працівникам, які досягли 65 років, та ін.

Німеччина: Економічна криза призвела до кризи політичної і приходу до влади нацистів на чолі із А. Гітлером. Його уряд вже у перші роки свого правління пішов на нечуване для мирного часу розширення державного регулювання господарського життя.

На кошти держави було розгорнуто будівництво автострад, що дозволило відразу різко скоротити чисельність безробітних та пожвавило будівельну індустрію.

Особливістю економіки нацистської Німеччини було те, що всі підприємства були об'єднані в галузеві картелі і підпорядковані Імперському міністерству господарства. У 1936 р. було прийнято чотирирічний план розвитку військової промисловості Німеччини а уповноваженим з його реалізації призначено Германа Геринга Створене ним відомство взяло під контроль всю економіку країни.

Нацисти встановили жорсткий контроль над ринком робочої сили та трудовими відносинами. Національні інтереси ставились вище інтересів окремих громадян. Було ліквідовано профспілки. Вводилася загальна трудова повинність.

Напередодні другої світової війни в економіці було здійснено ще більші радикальні зміни. Приватна власність зберігалася, великі підприємці входили до складу керівництва державою, вони ж керували галузевими і територіальними органами управління.

ВИСНОВОК: німецький шлях подолання економічної кризи супроводжувався встановленням нацистської диктатури, що спочатку дозволило відновити й розвинути економіку й підняти рівень життя народу, але в кінцевому підсумку привів до 2 світової війни. США це вдалося зробити шляхом розвитку демократичних іститутів, запровадження елементів соціальної політики. Досвід США виявився найефективнішим.

2). Найбільше мене вразив президент США Франклін Делано Рузвельт.

З його іменем пов’язана також одна із самих значних сторінок в історії зовнішньої політики і дипломатії США, і зокрема встановлення та нормалізація дипломатичних відносин з Радянським Союзом, участь США в антигітлерівської коаліції. Велика роль Рузвельта у формуванні та втіленні в життя так званого “нового курсу” всередині країни, курсу демократичної спрямованості, що зіграло видатну роль у стабілізації економічної та соціальної ситуації в країні в період після глибокої економічної кризи 1929 — 1934 рр., курсу, що дозволив уникнути тяжких соціально-політичних потрясінь. Рузвельт проявив себе як неординарний, гнучкий політик, який тонко відчуває ситуацію, здатний правильно вгадувати тенденції та своєчасно і точно реагувати на зміну настрій всіх верств суспільства. Рузвельт робив все, щоб зберегти і розвинути існуючий суспільно-економічний лад у країні і зміцнити домінуюче положення США в усьому світі.

Новий курс" Рузвельта став початком перетворення США в соціально орієнтовану державу, включаючи підтримку безробітних, створення робочих місць, реорганізацію підприємництва, скороченя робочого дня, підвищеннія мінімальної зарплати, добровільну трудову повинність, обмеження конкуренції. Введення цих законів мало стабілізувати економіку країни.

Великі загальнонаціональні проекти з електрифікації країни також сприяли економічному прогресу і до 1938 року наслідки Великої депресії були подолані. Рузвельт завжди залишався тверезим і прагматичним політиком. Чотири рази переобиратися на пост президента країни (що являє собою рекорд в історії США) і займав його до самої смерті.