Відповідь:

[Нам важко обійтись (простий дієслівний присудок) без густих лісів, безкраїх полів та садів, без їхніх мешканців], [у нашій душі оповитій спокоєм завжди жила(простий дієслівний присудок) часточка(підмет) всього цього ]. [Іноді сидячи біля моря бачиш(простий дієслівний присудок)] - (навколо чайки(підмет) літають(простий дієслівний присудок) над головою), (десь у товщі води плавають(пр. д. присудок) медузи і риби(підмети)) . А як радiсно, легко буває(складені імені присудки) часом на душi ! [Сидиш(пр.д. присудок) у садку і чуєш(пр.д. присудок)]: (спiвають(пр.д. присудок) птахи(підмет)), (шумлять(пр.д. присудок) дерева(підмет)) . Хіба не чудово(скл.ім. присудок) ? Але найдивовижнiшi почуття(підмет) переповнюють(пр.д. присудок) людину під час відвідування лісу . Спершу навкруги тихо(скл.ім. присудок) . [Ось подув(пр.д. присудок) легенький вітерець(підмет)], [ураз зашуміли(пр.д. присудок) дерева(підм.)], [почулися(пр.д. присудок) віддалені голоси(підм.) пташок] . [Обернешся(пр.д. присудок) і одразу підскочиш(пр.д. присудок) на місці] - (щойно прямо перед носом пролетiв(пр.д. присудок) шпак(підм.)) . Знову тиша(підм.) ... [Аж раптом десь над тобою потріскують(пр.д. присудок) сухі гілки (підм.)дуба], [прудка білка(підм.) перескакує(пр.д. присудок) з дерева на дерево у пошуках їжі ]. Неймовірна краса(підм.) !

Пояснення:

Сподіваюся, що все правильно.