ПОМОГИТЕ ОЧЕНЬ НАДО,ДАЮ 100 БАЛЛОВ
У вересні 1926 р. на узбережжі Чорного моря в районі Карадагу М.М. Бєляєв виконав такий дослід: на рівній ділянці, що була вкрита бурою вигорілою травою, на однаковій відстані один від одного закріпив 20 зелених, 20 бурих і 20 жовтих богомолів, яких двічі на день годував комахами. Минуло два тижні. На ділянці лишилося усього 33 богомоли: 9 зелених, 8 жовтих, 16 бурих. Де ж поділися інші? Чому серед тих, що лишилися, переважають бурі комахи? Якщо забарвлення так допомагає богомолам вижити, чому за мільйони років їхнього існування зелені та жовті особини не зникли зовсім?
Answers & Comments
Відповідь:
Цей дослід М.М. Бєляєва є одним із прикладів природного добору, який може пояснити еволюцію видів. Було виявлено, що бура трава була кращим камуфляжем для бурого богомола, тому він мав більші шанси уникнути хижаків і, отже, більше можливостей для виживання та розмноження. Таким чином, з часом на території з бурою травою почали переважати саме бурі богомоли, які мали більшу виживаність та передавали свої гени нащадкам.
Що стосується запитання про переважання бурого кольору серед комах, то це може бути пов'язано з тим, що на дослідній ділянці саме бурі богомоли мали кращі умови для виживання. Якщо уявити, що ці богомоли є різними за кольором і мають різну виживаність на різних типах ґрунту, то можна зрозуміти, що той факт, що на дослідній ділянці переважали бурі богомоли, не обов'язково відображає ситуацію на інших територіях.
Щодо запитання про те, чому зелені та жовті богомоли не зникли зовсім, то можна зрозуміти, що природний добір не відбувається в кілька тижнів, як у досліді Бєляєва, а він є більш довготривалим процесом. Це означає, що у природі зелені та жовті богомоли можуть мати переваги, які не виявилися на дослідній ділянці, і, отже, вони зберігаються в популяції.
Пояснення: