Основні причини неудач совєтських військ на початковому етапі Великої Вітчизняної війни включають:
1. Неочікуваний наступ Німеччини: СРСР було надмірно уважним до порушення міжнародного договору про Ненападу (Молотов-Ріббентроп), і наступ нацистської Німеччини було несподіваним.
2. Передній удар: Німецькі війська провели передній удар, використовуючи танкові дивізії, швидке переміщення і масоване авіаційне підтримування.
3. Велика втрата військового обладнання: Совєтська армія втратила значну частину військового обладнання під час наступу німців.
4. Вищий рівень мотивації ворога: Німці були мотивованій визволити "простір на сході" і вважали, що вони ведуть ідеологічну війну.
5. Розпорошеність совєтських військ: Радянські війська були розпорошеними великими територіями, що зробило координацію важкою.
6. Політичні репресії: Політичні репресії в СРСР призвели до втрати численних досвідчених військових кадрів.
7. Великий брак організації: Багато військових одиниць і підрозділів були не готові до війни, бракувало провізії та обладнання.
8. Погана розвідка: СРСР мало відомостей про наступ німців, і відомості, які були, були недостатніми або недостовірними.
9. Авіаційна перевага нацистів: Німецька авіація домінувала в повітрі, що дозволило їм контролювати битву.
10. Проблеми з командуванням: Деякі вищі військові команди виявилися неефективними у веденні війни.
11. Жорстока зима: Совєтська армія не була готовою до жорсткої зими, що призвело до багатьох втрат.
12. Масова евакуація: Німці вдарили в розділових областях, і це призвело до масової евакуації населення та підприємств, що розривало комунікації.
13. Срібна стрільба: Німці контролювали важливі шляхи забезпечення і пригнічували радянську резистентність.
14. Блокада Ленінграда: Довга блокада міста створила гуманітарну кризу і великі втрати.
15. Залізниця: Немаючи добре розвиненої системи залізничного транспорту, радянська армія зіткнулася з проблемами в постачанні.
16. Невизначеність цілей: Радянський союз не був належним чином підготовлений до оборони свого території.
17. Недостатнє спрямування зусиль: Передній удар німців був настільки рішучим, що відновлення ліній фронту було важким завданням.
Исследователи проблемы в основном ссылаются на огромный военный потенциал фашистского рейха, который в июне 1941 г. имел решающее значение. Анализ количественного фактора доказывает, что перед нападением на СССР в целом вооруженные силы Германии насчитывали 8,5 миллионов человек. В сухопутных войсках имелось 179 пехотных и кавалерийских дивизий, 35 моторизованных и танковых дивизий и бригад, всего 5.2 миллиона человек. Против Советского Союза из них были развернуты 119 пехотных и кавалерийских, 33 моторизованных и танковых дивизии и 2 бригады. Помимо этого, у границ СССР были приведены в боевую готовность 29 дивизий и 16 бригад союзников Германии - Финляндии, Венгрии и Румынии. Всего в этой группировке войск Германии и её союзников насчитывались 5.5 млн. человек, 47,2 тысяч орудий и минометов, 4.3 тысячи танков и около 5 тысяч боевых самолётов.
Кроме этого, военно космический потенциал Германии опирался на ресурсы уже порабощенной ею Европы.
Причины неудач Красной Армии в начальный период войны: 1. Руководство СССР преувеличивало значение германско-советского договора и игнорировало донесения о вероятности нападения Германии на СССР. 2. Количественный и качественный перевес противника в живой силе, технике, разведывательной информации. 3. Германия имела отмобилизованную армию и опыт ведения современной войны. СССР такого опыта не имел. 4. Ошибочная военная доктрина, исключающая возможность прорыва противника на большую глубину. Красная Армия готовилась к боевым действиям на сопредельной территории, поэтому войска были подтянуты к границе. Оборона носила очаговый характер. 5. Красная Армия была ослаблена массовыми репрессиями, а результате на начало войны 75% командиров полков и дивизий занимали должности около года.
Answers & Comments
Ответ:
Основні причини неудач совєтських військ на початковому етапі Великої Вітчизняної війни включають:
1. Неочікуваний наступ Німеччини: СРСР було надмірно уважним до порушення міжнародного договору про Ненападу (Молотов-Ріббентроп), і наступ нацистської Німеччини було несподіваним.
2. Передній удар: Німецькі війська провели передній удар, використовуючи танкові дивізії, швидке переміщення і масоване авіаційне підтримування.
3. Велика втрата військового обладнання: Совєтська армія втратила значну частину військового обладнання під час наступу німців.
4. Вищий рівень мотивації ворога: Німці були мотивованій визволити "простір на сході" і вважали, що вони ведуть ідеологічну війну.
5. Розпорошеність совєтських військ: Радянські війська були розпорошеними великими територіями, що зробило координацію важкою.
6. Політичні репресії: Політичні репресії в СРСР призвели до втрати численних досвідчених військових кадрів.
7. Великий брак організації: Багато військових одиниць і підрозділів були не готові до війни, бракувало провізії та обладнання.
8. Погана розвідка: СРСР мало відомостей про наступ німців, і відомості, які були, були недостатніми або недостовірними.
9. Авіаційна перевага нацистів: Німецька авіація домінувала в повітрі, що дозволило їм контролювати битву.
10. Проблеми з командуванням: Деякі вищі військові команди виявилися неефективними у веденні війни.
11. Жорстока зима: Совєтська армія не була готовою до жорсткої зими, що призвело до багатьох втрат.
12. Масова евакуація: Німці вдарили в розділових областях, і це призвело до масової евакуації населення та підприємств, що розривало комунікації.
13. Срібна стрільба: Німці контролювали важливі шляхи забезпечення і пригнічували радянську резистентність.
14. Блокада Ленінграда: Довга блокада міста створила гуманітарну кризу і великі втрати.
15. Залізниця: Немаючи добре розвиненої системи залізничного транспорту, радянська армія зіткнулася з проблемами в постачанні.
16. Невизначеність цілей: Радянський союз не був належним чином підготовлений до оборони свого території.
17. Недостатнє спрямування зусиль: Передній удар німців був настільки рішучим, що відновлення ліній фронту було важким завданням.
18.
Ответ:
Исследователи проблемы в основном ссылаются на огромный военный потенциал фашистского рейха, который в июне 1941 г. имел решающее значение. Анализ количественного фактора доказывает, что перед нападением на СССР в целом вооруженные силы Германии насчитывали 8,5 миллионов человек. В сухопутных войсках имелось 179 пехотных и кавалерийских дивизий, 35 моторизованных и танковых дивизий и бригад, всего 5.2 миллиона человек. Против Советского Союза из них были развернуты 119 пехотных и кавалерийских, 33 моторизованных и танковых дивизии и 2 бригады. Помимо этого, у границ СССР были приведены в боевую готовность 29 дивизий и 16 бригад союзников Германии - Финляндии, Венгрии и Румынии. Всего в этой группировке войск Германии и её союзников насчитывались 5.5 млн. человек, 47,2 тысяч орудий и минометов, 4.3 тысячи танков и около 5 тысяч боевых самолётов.
Кроме этого, военно космический потенциал Германии опирался на ресурсы уже порабощенной ею Европы.
Причины неудач Красной Армии в начальный период войны: 1. Руководство СССР преувеличивало значение германско-советского договора и игнорировало донесения о вероятности нападения Германии на СССР. 2. Количественный и качественный перевес противника в живой силе, технике, разведывательной информации. 3. Германия имела отмобилизованную армию и опыт ведения современной войны. СССР такого опыта не имел. 4. Ошибочная военная доктрина, исключающая возможность прорыва противника на большую глубину. Красная Армия готовилась к боевым действиям на сопредельной территории, поэтому войска были подтянуты к границе. Оборона носила очаговый характер. 5. Красная Армия была ослаблена массовыми репрессиями, а результате на начало войны 75% командиров полков и дивизий занимали должности около года.