На картинці зображено історичний сюжет за яким було створено картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану» та повязані з тим часом події:
Іван Сірко з запорожцями весь час нападали на турків і татар. Турки ледве витримували ці зухвалі напади під проводом кошового. Тому існує версія, що розгніваний султан Мехмед IV відправив до козаків листа з вимогою припинити напади, здатися й прийняти його протекцію. Запорожці відповіли дошкульним листом, який, певно, переповнив султана бажанням помститися за образу.
Вважається, що оригінал знаменитого листа міг бути написаний в часі перед Чигиринським походом 1678 року військ султана Мехмеда IV – у більшості європейських джерел (зокрема, німецьких та австрійських) вказується, що спочатку султан написав листа “В ЧИГИРИН”, а потім козаки відповіли йому “ІЗ ЧИГИРИНА”…
Завдання 5.
Подія: Визвольне повстання на правобережжі 1702-1704рр.
Характер: антифеодальний і національно-визвольний.
Керівник. Білоцерківський (фастівський) полковник Є. Палій.
Рушійні сили. Правобережні козаки, міщани, селяни й окремі українські шляхтичі.
Основна мета. Звільнення Правобережжя з-під влади Речі Посполитої і возз’єднання з Гетьманщиною.
Передумови. Завершення війни Речі Посполитої з Османською імперією та укладення польсько-турецького договору на Карловацькому конгресі 1698–1699 рр. Відмова Османської імперії від претензій на Правобережну Україну і повернення Речі Посполитій Поділля.
Причини повстання: 1) Ухвалення в 1699 р. польським сеймом рішення про ліквідацію козацьких полків у Київському та Брацлавському воєводствах. 2) Польська шляхта отримала можливість повернутися у свої колишні маєтки і відновити своє панування на Правобережжі.
Привід. Наказ великого коронного гетьмана С. Яблоновського гетьману правобережного козацтва Самусю (С. Івановичу) розпустити козацькі полки, а укріплення передати полякам. Козаки категорично відмовилися виконувати це рішення.
Початок повстання. Узимку 1702 р. на козацькій раді у Фастові у відповідь на захоплення польськими військами Немирова, Бара, Вінниці та Брацлава було прийнято рішення про початок всенародного повстання. Навесні 1702 р. повстання розпочалося на Поділлі та Брацлавщині.
Територія поширення. Поділля, Брацлавщина, Київщина, Східна Волинь.
Результати. Жорстоке придушення повстання спільними діями польсько-російських військ.
Наслідки. Скориставшись ситуацією, що склалася в результаті війни між Московською державою і Швецією, та ослабленням Речі Посполитої, гетьман І. Мазепа фактично об’єднав під свою булаву Лівобережну і Правобережну Україну (до 1708–1709 рр.).
1 votes Thanks 1
kimkarina953
Не могли бы мне помочь с алгеброй пожалуйста умоляюю
Answers & Comments
Завдання 4.
На картинці зображено історичний сюжет за яким було створено картину «Запорожці пишуть листа турецькому султану» та повязані з тим часом події:
Іван Сірко з запорожцями весь час нападали на турків і татар. Турки ледве витримували ці зухвалі напади під проводом кошового. Тому існує версія, що розгніваний султан Мехмед IV відправив до козаків листа з вимогою припинити напади, здатися й прийняти його протекцію. Запорожці відповіли дошкульним листом, який, певно, переповнив султана бажанням помститися за образу.
Вважається, що оригінал знаменитого листа міг бути написаний в часі перед Чигиринським походом 1678 року військ султана Мехмеда IV – у більшості європейських джерел (зокрема, німецьких та австрійських) вказується, що спочатку султан написав листа “В ЧИГИРИН”, а потім козаки відповіли йому “ІЗ ЧИГИРИНА”…
Завдання 5.
Подія: Визвольне повстання на правобережжі 1702-1704рр.
Характер: антифеодальний і національно-визвольний.
Керівник. Білоцерківський (фастівський) полковник Є. Палій.
Рушійні сили. Правобережні козаки, міщани, селяни й окремі українські шляхтичі.
Основна мета. Звільнення Правобережжя з-під влади Речі Посполитої і возз’єднання з Гетьманщиною.
Передумови. Завершення війни Речі Посполитої з Османською імперією та укладення польсько-турецького договору на Карловацькому конгресі 1698–1699 рр. Відмова Османської імперії від претензій на Правобережну Україну і повернення Речі Посполитій Поділля.
Причини повстання: 1) Ухвалення в 1699 р. польським сеймом рішення про ліквідацію козацьких полків у Київському та Брацлавському воєводствах. 2) Польська шляхта отримала можливість повернутися у свої колишні маєтки і відновити своє панування на Правобережжі.
Привід. Наказ великого коронного гетьмана С. Яблоновського гетьману правобережного козацтва Самусю (С. Івановичу) розпустити козацькі полки, а укріплення передати полякам. Козаки категорично відмовилися виконувати це рішення.
Початок повстання. Узимку 1702 р. на козацькій раді у Фастові у відповідь на захоплення польськими військами Немирова, Бара, Вінниці та Брацлава було прийнято рішення про початок всенародного повстання. Навесні 1702 р. повстання розпочалося на Поділлі та Брацлавщині.
Територія поширення. Поділля, Брацлавщина, Київщина, Східна Волинь.
Результати. Жорстоке придушення повстання спільними діями польсько-російських військ.
Наслідки. Скориставшись ситуацією, що склалася в результаті війни між Московською державою і Швецією, та ослабленням Речі Посполитої, гетьман І. Мазепа фактично об’єднав під свою булаву Лівобережну і Правобережну Україну (до 1708–1709 рр.).