Ответ:

Ангел на запитання Пелайо та Елісенди відповідає якоюсь незрозумілою мовою, через що (ось вона, знаменита іронія Маркеса!) вони спочатку приймають його за постраждалого від аварії іноземного пароплава. І тільки сусідка подружжя без вагань назвала чудернацького прибульця ангелом. Звертає на себе увагу, однак те, що вона також поставилася до загадкового гостя а недовірою, не чекаючи від нього нічого доброго. Відтак подружжя утвердилося у своєму рішенні якомога швидше позбутися візитера. Таке ставлення до ангела свідчить про нечутливість людей до чудесного. Не випадково чуду на подвір'ї Пелайо відводиться найзанедбаніше й найпринизливіше місце - курник.

Таку ж саму нездатність до спілкування з чудесним ми спостерігаємо і в реакції земляків Пелайо та Елісенди, що завітали до їхнього подвір'я наступного ранку: «сусіди стояли перед курником, розглядаючи ангела без будь-якої святобливості, й кидали йому їжу крізь сітку, немовби то було не надприродне створіння, а якась циркова тварина». Письменник відверто глузує із жителів селища, переповідаючи про їхні наївні плани щодо «доцільного використання» дивного гостя (наприклад, зробити його «головою» всесвіту, генералом, який вигравав би всі війни, засновником нового роду крилатих людей). Особливо виразною є оцінка, що її дав ангелу представник офіційної церкви отець Гонзага: вражений жалюгідним образом посланця небес, він висловив сумніви щодо приналежності цієї крилатої істоти до воїнства Господня й запропонував звернутися за поясненням до єпископа, аби той, у свою чергу, запитав про дивного візитера у самого папи римського (потім у Римі ще тривалий час обговорювалися безглузді питання, чи знає ан-гел-приблуда арамейську мову або, наприклад, чи може він втриматися на кінчику голки).