Весняні мрії. Зима добігала до кінця. Сяюча весна гомоніла навколо, гурчала струмками по ярках та пагорбках. Де з вечора лежала купа снігу - неспокійно ворушаться ріки, немов сварять береги, заливаючи водою луки. А з-під пеньочка забило нікому не помітне джерельце. Якби не розталий сніг, то й будь-хто пройшов-таки б повз нього. А як би хотілося маленькому стати потужною річкою! Щоб котити свої води з-поміж зелених берегів! І що б тоді сталося? Раділи б таки і люди і звірі новій річці на нашій землі.