«Культу́рна револю́ція» — у радянській історіографії докорінний переворот у духовному розвитку країни, складова соціалістичних перетворень; охоплює створення соціалістичної системи народної освіти і просвіти; перевиховання буржуазної і формування нової, соціалістичної інтелігенції; подолання впливу старої і утвердження марксистсько-ленінської ідеології; створення соціалістичної культури; перебудову побуту. Культурна революція як частина ленінського плану будівництва соціалізму насправді мала змінити освіту, науку, літературу, мистецтво відповідно до певних ідейно-політичних настанов. Таким чином, створювалася політизована культура.
Головною метою культурної революції, яка, на відміну від індустріалізації й колективізації, не повинна була закінчуватися ніколи, проголошувалося створення нової людини. І нова культура, і маси «нових людей» були необхідні для зміцнення комуністичної влади. З падінням її на початку 90х рр. XX ст. дискусійним залишається питання: чи вдалося створити «людину радянську». Деякі дослідники це заперечують, інші підтверджують, наводячи міркування стосовно різних її типів і їх впливу на сучасні процеси на теренах колишнього СРСР.
Answers & Comments
Ответ:
Ця стаття не містить посилань на джерела.
«Культу́рна револю́ція» — у радянській історіографії докорінний переворот у духовному розвитку країни, складова соціалістичних перетворень; охоплює створення соціалістичної системи народної освіти і просвіти; перевиховання буржуазної і формування нової, соціалістичної інтелігенції; подолання впливу старої і утвердження марксистсько-ленінської ідеології; створення соціалістичної культури; перебудову побуту. Культурна революція як частина ленінського плану будівництва соціалізму насправді мала змінити освіту, науку, літературу, мистецтво відповідно до певних ідейно-політичних настанов. Таким чином, створювалася політизована культура.
Головною метою культурної революції, яка, на відміну від індустріалізації й колективізації, не повинна була закінчуватися ніколи, проголошувалося створення нової людини. І нова культура, і маси «нових людей» були необхідні для зміцнення комуністичної влади. З падінням її на початку 90х рр. XX ст. дискусійним залишається питання: чи вдалося створити «людину радянську». Деякі дослідники це заперечують, інші підтверджують, наводячи міркування стосовно різних її типів і їх впливу на сучасні процеси на теренах колишнього СРСР.