1.Монархія це форма правління, при якій верховна, державна влада частково або повністю належить одній особі-монарху (королю,царю,імператору) і передається за принципом спадкування ,а "дружина держава" її особливість полягала в тому, що дружина в руках князя була засобом примусу й управління, збору данини, захисту інтересів країни від ворогів, підкорення нових земель.
2.Зовнішні відносини з іноземними державами були його виключним правом. Князь зосереджував у своїх руках законодавчо-судову, виконавчу і військову владу.
3.помісне землеволодіння було умовним (тимчасовим). Зокрема, земля надавалася винятково на термін виконання певної служби, головним чином військової і лише на цей період служилі люди володіли помістям. Отриману таким чином землю власник не мав права ані відчужувати будь-яким шляхом у постійне володіння, ані продавати, ані передавати у спадок. А Вотчина - феодальна земельна власність, яку можна було вільно передавати в спадок, продавати, дарувати тощо.
4.Особливо великого розвитку досягло землеробство. Успішно розвивалося присадибне тваринництво: на Правобережжі розводили переважно велику рогату худобу, на Лівобережжі - свиней, коней, кіз, овець. Займалися також і птахівництвом. Серед промислів найпоширенішими були мисливство, рибальство і бортництво. Ремесло розвивалося як у сільській місцевості, так і в містах. Київській державі існувало понад 60 видів ремесел. Важливу роль у господарському розвитку Русі відігравала торгівля. Розвиток торгівлі зумовив пожвавлення грошового обігу. Використовували арабські, візантійські та західноєвропейські монети.
5.Населення поділялось напанівні й залежні верстви населення. До панівної верстви належали князі, бояри і дружинники, до залежної - міщани, вільні й залежні селяни, дворова челядь.Найбільшу частину населення становили смерди - особисто вільні селяни- общинники, що мали власне господарство, земельні наділи й сплачували данину князю. Тимчасово залежними селянами були закупи і рядовичі. Зовсім безправною була дворова челядь і холопи. У складі міщан переважну більшість становили вільні ремісники і торговці, які сплачували податки і виконували повинності на користь міст.
6.Міста Русі виникали здебільшого на основі племінних центрів - городищ. За сприятливих політичних та господарських обставин укріплені поселення - центри державної влади - набували значення осередків ремесла й торгівлі, ставали центрами відправлення релігійних культів і місцем оборони від нападників. Великі міста складалися зазвичай з трьох частин. Перша - це дитинець, найстаріша частина міста, фортеця, укріплена стінами, валами й ровами. Нижче дитинця простягався поділ. Саме тут мешкали ремісники та купці, тут був торговий майдан, численні церкви й монастирі. Поза міськими укріпленнями розташовувалися передмістя - сторони, або кінці. їх заселяли ремісники певної спеціальності.
У Верхньому місті, власне Києві, головна вулиця майже повністю збігалась із сучасною вулицею Володимирською, що йшла від Золотих воріт до княжого замку.Вулиці Києва тоді були мощені деревом, мали природну каналізацію, правда і водовідведення і водопостачання здійснювалось по тих самих струмках. Цим Київ на багато століть випереджав тогочасну Західну Європу.
7.Карбування власних монет було викликане, з одного боку, браком срібних монет, що пояснюється скороченням обсягів надходження арабських дирхемів, з іншого — намаганням київських князів зміцнити міжнародний авторитет Київської Русі шляхом карбування власної монети.
(із 6 у мене виникли деякі трабли я не зрозумів як повина виглядати таблиця тому написав по сторінкі , надіюсь допоміг)
Answers & Comments
Verified answer
Відповідь:
1.Монархія це форма правління, при якій верховна, державна влада частково або повністю належить одній особі-монарху (королю,царю,імператору) і передається за принципом спадкування ,а "дружина держава" її особливість полягала в тому, що дружина в руках князя була засобом примусу й управління, збору данини, захисту інтересів країни від ворогів, підкорення нових земель.
2.Зовнішні відносини з іноземними державами були його виключним правом. Князь зосереджував у своїх руках законодавчо-судову, виконавчу і військову владу.
3.помісне землеволодіння було умовним (тимчасовим). Зокрема, земля надавалася винятково на термін виконання певної служби, головним чином військової і лише на цей період служилі люди володіли помістям. Отриману таким чином землю власник не мав права ані відчужувати будь-яким шляхом у постійне володіння, ані продавати, ані передавати у спадок. А Вотчина - феодальна земельна власність, яку можна було вільно передавати в спадок, продавати, дарувати тощо.
4.Особливо великого розвитку досягло землеробство. Успішно розвивалося присадибне тваринництво: на Правобережжі розводили переважно велику рогату худобу, на Лівобережжі - свиней, коней, кіз, овець. Займалися також і птахівництвом. Серед промислів найпоширенішими були мисливство, рибальство і бортництво. Ремесло розвивалося як у сільській місцевості, так і в містах. Київській державі існувало понад 60 видів ремесел. Важливу роль у господарському розвитку Русі відігравала торгівля. Розвиток торгівлі зумовив пожвавлення грошового обігу. Використовували арабські, візантійські та західноєвропейські монети.
5.Населення поділялось напанівні й залежні верстви населення. До панівної верстви належали князі, бояри і дружинники, до залежної - міщани, вільні й залежні селяни, дворова челядь.Найбільшу частину населення становили смерди - особисто вільні селяни- общинники, що мали власне господарство, земельні наділи й сплачували данину князю. Тимчасово залежними селянами були закупи і рядовичі. Зовсім безправною була дворова челядь і холопи. У складі міщан переважну більшість становили вільні ремісники і торговці, які сплачували податки і виконували повинності на користь міст.
6.Міста Русі виникали здебільшого на основі племінних центрів - городищ. За сприятливих політичних та господарських обставин укріплені поселення - центри державної влади - набували значення осередків ремесла й торгівлі, ставали центрами відправлення релігійних культів і місцем оборони від нападників. Великі міста складалися зазвичай з трьох частин. Перша - це дитинець, найстаріша частина міста, фортеця, укріплена стінами, валами й ровами. Нижче дитинця простягався поділ. Саме тут мешкали ремісники та купці, тут був торговий майдан, численні церкви й монастирі. Поза міськими укріпленнями розташовувалися передмістя - сторони, або кінці. їх заселяли ремісники певної спеціальності.
У Верхньому місті, власне Києві, головна вулиця майже повністю збігалась із сучасною вулицею Володимирською, що йшла від Золотих воріт до княжого замку.Вулиці Києва тоді були мощені деревом, мали природну каналізацію, правда і водовідведення і водопостачання здійснювалось по тих самих струмках. Цим Київ на багато століть випереджав тогочасну Західну Європу.
7.Карбування власних монет було викликане, з одного боку, браком срібних монет, що пояснюється скороченням обсягів надходження арабських дирхемів, з іншого — намаганням київських князів зміцнити міжнародний авторитет Київської Русі шляхом карбування власної монети.
(із 6 у мене виникли деякі трабли я не зрозумів як повина виглядати таблиця тому написав по сторінкі , надіюсь допоміг)
Пояснення: