Ответ:

Объяснение:

1. Назавжди залишаюся отут, в низовині незвітрених ще квітів.

2. Від Троянівки до Вовчої долини сім кілометрів.

3. Рідна земле, дай мені снаги скрізь, у всьому буть самим собою.

4. Благословенні будьте, гори, і ти, ріко мутная.

5. Здається ж, люди, все у них людське, але душа ще з дерева не злізла.

6. Стоїть смерічка на горі у сонці, наче в янтарі.

7. Дерева хитались і, від страху наїживши голі віти, ніби силкувалися втекти.

8. Літа, як стрілки, не переведеш, життя, як гирю часу, не підтягнеш.

9. З літами, що там не кажіть, стаєш куди мудрішим.

10. Твої руки лагідні, як сон, ніжно опускаються на плечі.