Ответ:

Зима — найкраща пора року. Саме в цю пору відзначають два чудових свята — Новий рік і Різдво. Ці свята полюбляють не тільки в Україні, а й в усьому світі.

В кожній країні свій Дід Мороз. Наприклад, в Англії, Америці та деяких інших країнах — Санта Клаус, у Франції — Пер Ноель (Батько Різдва). І хоча в різних країнах існують різні традиції, пов’язані з цими святами, Новий рік та Різдво всюди асоціюються зі снігом, ялинкою та зимовим настроєм.

Діти вірять, що Дід Мороз приходить опівночі й непомітно кладе подарунок під ялинку. А дорослі вірять, що якщо опівночі загадати бажання, то воно збудеться в наступному році.

Ми дуже любимо Новий рік і зиму. Тому з великим нетерпінням чекаємо настання зимових свят.

Зимові свята, або Зима — суцільне свято

У році є чотири прекрасні пори року: весна, літо, осінь і, найкрасивіша, на мою думку, зима. Я зараз про неї розповім.

Зима починається в грудні, триває в січні та закінчується в лютому. В цей період дуже холодно й морозно. А ще ця пора відрізняється своїми чудовими святами. Іноді навіть здається, що вся зима — суцільне свято. Коли ще природа вдягає таке гарне біле вбрання та виглядає так урочисто? Коли ще можна побачити посріблені дерева, закутані в снігові шуби, покриту білою пухнастою ковдрою землю? Тільки взимку.

Які ж зимові свята найголовніші? Звичайно, Новий рік і Різдво Христове. В цей час очікують приходу до будинку чарівної ялинки. А ще — казкового Діда Мороза зі Снігуронькою, які ховають під ялиновими гілками безліч подарунків.

А яке чудове, радісне свято у студентів двадцять п’ятого січня в Тетянин день!

Потім зима балує всіх закоханих Днем ​​Святого Валентина. Проводжаємо ми зиму Масницею — пишними, золотистими й смачними млинцями з різною начинкою. Щороку це свято відзначається в різний час, в залежності від православного календаря.

Зима — чудова пора року. Шкода тільки, що на півдні України не завжди можна побачити її білосніжну красу…

Объяснение:

Объяснение:

Зимові свята починаються 4 грудня зі свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, «коли вводиться літо у зиму». Цей день віщує, яким буде наступний рік: урожайним чи ні, посушливим чи дощовим. З цього дня у хліборобському розумінні починає спочивати земля, яку не можна копати лопатою аж до Благовіщення (7 квітня). Обряди зимового циклу пов'язані не тільки з періодом очікування весни як часу сівби, а й з давніми міфами про народження Всесвіту.

У зимовому циклі простежується двочастинна структура давньої обрядовості: зустріч - проводи. Зустріччю предків на Свят-вечір розпочинався період найважливіших зимових свят - Різдвяні свята, котрі закінчувалися проводами на Водохреща. Різдвяний цикл свят був пов’язаний із відродженням нового сонця, яке відтоді починає щораз вище підноситися і тепліше пригрівати. У ньому було найбільше обрядових дійств, якими намагалися забезпечити здоров’я, щастя і достаток; багато з них також було спрямовано на вшанування покійних предків. У цей період українці віншували, колядували та щедрували – співали ритуальних пісень-побажань господарям осель та їхнім домочадцям. Умовно завершував зимовий цикл святкових дат за сучасним церковним календарем - день Петра Вериги (29 січня). З ним народне повір’я пов’язувало прикмети, за якими визначали настання весни, передбачали, яке буде літо.