3)Це означало, що кожний князь мав володіти тими землями, що ними володів його батько, і зобов'язувався не зазіхати на володіння інших князів.
4)Зібралися для того, щоб подолати політичну кризу між впливовими князями. Я вважаю, що вони правильно поступили хоча в цьому і були деякі мінуси
5)в
6)1015-1018 і 1019-1054 - князювання Ярослава Мудрого
1068р- поразка руських дружин Ярославовичів на р. Альті від половців.
1097р-Любецький з'їзд князів.
7) Була давнім політичним і територіальним центром Київської Русі; Не була спадковою вотчиною якоїсь князівської лінії; Протягом XII – першої половини XIII ст. вважалася власністю великокнязівського київського столу і навіть загально-династичною спадщиною давньоруського князівського роду; Упродовж 1146–1246 р. київський стіл 46 разів переходив із рук у руки.
8)а
9) Я розповім про "Бібліотеки скрипторій - майстерня з переписування книг". Найперша і найбільш значна містилася в Софії Київській. За підрахунками вчених, книжний фонд Русі складав щонайменше 130-140 тис. томів. Існували бібліотеки при соборах, монастирях, княжих палатах. Чимало було і приватних книгозбірень.
Answers & Comments
Verified answer
Відповідь:
1)а
2)б
3)Це означало, що кожний князь мав володіти тими землями, що ними володів його батько, і зобов'язувався не зазіхати на володіння інших князів.
4)Зібралися для того, щоб подолати політичну кризу між впливовими князями. Я вважаю, що вони правильно поступили хоча в цьому і були деякі мінуси
5)в
6)1015-1018 і 1019-1054 - князювання Ярослава Мудрого
1068р- поразка руських дружин Ярославовичів на р. Альті від половців.
1097р-Любецький з'їзд князів.
7) Була давнім політичним і територіальним центром Київської Русі; Не була спадковою вотчиною якоїсь князівської лінії; Протягом XII – першої половини XIII ст. вважалася власністю великокнязівського київського столу і навіть загально-династичною спадщиною давньоруського князівського роду; Упродовж 1146–1246 р. київський стіл 46 разів переходив із рук у руки.
8)а
9) Я розповім про "Бібліотеки скрипторій - майстерня з переписування книг". Найперша і найбільш значна містилася в Софії Київській. За підрахунками вчених, книжний фонд Русі складав щонайменше 130-140 тис. томів. Існували бібліотеки при соборах, монастирях, княжих палатах. Чимало було і приватних книгозбірень.