Володимир Антонович (1895-1972) був видатним українським поетом, письменником, літературним критиком, перекладачем та громадським діячем. Його життя і творчість були пов'язані зі складними історичними подіями ХХ століття.

Антонович народився в сім'ї інтелігентів на території нинішньої Польщі. Він вивчав філологію та історію в університеті в Кракові, де активно займався літературним життям. Після закінчення університету він переїхав до Львова, де працював журналістом та видавав власну літературну газету.

Антонович був одним із провідних членів гуртка "Плужок", який об'єднував українських літераторів та інтелектуалів. У 1920 році він був заарештований польськими владами за підтримку української національної ідеї та протиправну діяльність, але був звільнений через деякий час.

У 1939 році, після приєднання Західної України до СРСР, Антонович зайняв керівну посаду в Головному управлінні літератури та мистецтва УРСР, де працював до 1953 року. Проте, після смерті Сталіна, Антонович був звільнений з цієї посади та позбавлений можливості публікувати свої твори у періодику.

У творчості Антоновича відображені складні історичні події того часу, такі як Перша світова війна, революція, Польща і Україна в міжвоєнний період, Друга