У давнину Софійський собор був величезним п'ятинавним храмом, оперезаним з півночі, заходу і півдня двома рядами відкритих галерей: внутрішньою двоярусною і зовнішньою одноярусною. Над зовнішньою галереєю проходив балкон-“гульбище”. Всі п'ять коридорів-нав завершувалися на сході п'ятьма вівтарними апсидами.
Софіївський собор – найстаріший собор у Києві, який до сьогодні зберіг інтер'єр часів його створення – XI століття. Поєднує візантійський і бароковий архітектурні стилі.
Візантійські майстри, з одного боку, зберегли складну техніку образотворчого мистецтва античності, з другого — наповнили її новим символічним змістом. Стиль їх живопису характеризується поєднанням плоских силуетів з плавною ритмікою ліній та благородною гамою фарб, де переважали пурпурні, лілові, сині, оливково-зелені й золоті тони.
Інтер'єри стилю бароко використовували золото, срібло, мідь, кістку, мармур, різні породи дерева, мозаїку, облицювання шпоном. Як декоративні елементи застосовували дзеркала, скульптуру та малярство (Рубенс і пізній Рембрандт), стіни затягували дорогими тканинами, прикрашали ліпниною.
Answers & Comments
Ответ:
У давнину Софійський собор був величезним п'ятинавним храмом, оперезаним з півночі, заходу і півдня двома рядами відкритих галерей: внутрішньою двоярусною і зовнішньою одноярусною. Над зовнішньою галереєю проходив балкон-“гульбище”. Всі п'ять коридорів-нав завершувалися на сході п'ятьма вівтарними апсидами.
Можна кращу відповідь?
Софіївський собор – найстаріший собор у Києві, який до сьогодні зберіг інтер'єр часів його створення – XI століття. Поєднує візантійський і бароковий архітектурні стилі.
Візантійські майстри, з одного боку, зберегли складну техніку образотворчого мистецтва античності, з другого — наповнили її новим символічним змістом. Стиль їх живопису характеризується поєднанням плоских силуетів з плавною ритмікою ліній та благородною гамою фарб, де переважали пурпурні, лілові, сині, оливково-зелені й золоті тони.
Інтер'єри стилю бароко використовували золото, срібло, мідь, кістку, мармур, різні породи дерева, мозаїку, облицювання шпоном. Як декоративні елементи застосовували дзеркала, скульптуру та малярство (Рубенс і пізній Рембрандт), стіни затягували дорогими тканинами, прикрашали ліпниною.