Відповідь:

Я був членом таємного товариства боягузів, але вже давно зрозумів, що це була помилка. Ми збиралися в підвалах та старих будівлях, обговорюючи наші страхи та способи, як їх подолати. Але з часом мені стало зрозуміло, що ми лише підживлюємо свої страхи, допомагаючи один одному боятися ще більше.

Я знав, що мусив зробити щось, щоб вибратися з цієї ситуації. Я почав частіше виходити на вулицю, знайомитися з новими людьми та навчатися новому. Я зрозумів, що, якщо я хочу подолати свої страхи, то мусив зіткнутися з ними лицем до лиця.

Коли я зіткнувся зі своїм найбільшим страхом, я зрозумів, що те, що ми робили в тому таємному товаристві, було лише поганим засобом уникнути наших проблем. Я вирішив залишити те товариство і піти своєю дорогою. Я почав займатися спортом та зайнявся волонтерством, щоб допомогти іншим людям, які можуть потребувати моєї допомоги.

З часом я зрозумів, що страх може бути корисним, але тільки якщо ми вміємо його контролювати. Ми повинні знаходити способи діяти, незважаючи на наші страхи, і тоді ми зможемо дійсно досягти успіху у житті. І хоча я більше не є членом таємного товариства боягузів, я ніколи не забуду те, що навчився там - що життя є викликом, і ми повинні знайти способи протистояти своїм страхам, щоб жити повноцінним життям.