Ответ:

ЕМІГРА́ЦІЯ (від лат. emigratio – виселення, переселення) – вимушене або добровільне переселення корінних мешканців з Батьківщини до іншої країни на постійне проживання чи на деякий час з політичних, соціальних, економічних, релігійних та інших причин. Цим терміном також позначають місце або час перебування після такого переселення окремих осіб, груп чи спільнот (напр., укр. міжвоєнна Е. в Європі) й етнонац. спільноту емігрантів у певній державі (китай. Е. у США та ін.). Водночас похід. термін «внутр. Е.» застосовують для окреслення соц.-психол. стану відчуження особистості чи окремих груп (зокрема дисидентів) від повсякден. життя, цінностей та світогляд. орієнтирів соц.-політ. буття певної країни, особливо у тоталітар. режимах (нацист. Німеччина, СРСР тощо).

Діаспора (грец. διασπορά — «розсіяння») — етнічна, в першу чергу релігійна (конфесійна) та мовно-культурна спільнота або сукупність індивідів, які існують та зберігаються за межами свого материнського регіону, і котрі усвідомлюють свою генетичну або духовну з ним єдність. Поняття походить мовно з давньогрецької, але змістовно — з юдейської традиції (ідеться про розсіяння євреїв по світу та існування компактними релігійно-етнічними громадами). В Європі це поняття стало набувати широкого вжитку в XIX столітті. Часто ним не зовсім коректно звуться будь-які національні меншини. Діаспори досить часто підтримують зв'язок з країною своєї історичної належності та здійснюють вплив на політику країни, де вони знаходяться

Письменникі, які є представниками української діаспори:

В. Винниченко

О. Олесь

Є. Маланюк

О. Ольжич

У. Самчук

І. Багряний

Объяснение: