Пра/давня україн(ь)с(ь)ка оселя як правило була одно/камерною (і/й) опалювалася «по/ч(ьо/о)рному». Дим (з/із) печі в(е/и)ходив бе(з/с)пос(е/и)редн(ь)о (в/у) помешка(н/нн)я піднімаюч(и/і)с(ь) до/стелі. Це зумовлювалося кіл(ь)кома пр(е/и)чинами (в/у) такий спосіб краще (з/с)б(е/и)рігалося т(е/и)пло провод(е/и)лася своєрідна д(е/и)з/інфекція помешка(н/нн)я. Пр(е/и)міще(н/нн)я час/від/часу провітрювали. Не/в(е/и)лич(ь)кий отвір що піз(ь)ніше п(е/и)р(е/и)творився на вікна регулювався засувною дощеч(ь)кою. За/потреби її можн(а/о) було ві(д/т)чинити щоб надходило свіже повітр(’)я (і/й) світло. Ж(е/и)тлові умови (в/у) давніх одно/камерних житлах були м(’)яко кажуч(і/и) не/з/кращих. Люди не/рідко хворіли на запале(н/нн)я л(е/и)генів очей тощо. Тому (з/із) часом мусили з(’)явитися вивідні д(е/и)мо/ходи (в/у) сіни а з/годом (і/й) комини. Про/те основний тип житла довгий час зал(е/и)шався трад(е/и)ційним. (В/У) ц(ь)ому можут(ь) п(е/и)р(е/и)конатися ч(е/и)сле(н/нн)і відвідувач(и/і) музеїв народної арх(и/і)тектури (і/й) побуту (в/у) (К/к)и(є/ї)ві (П/ п)(е/и)р(е/и)яславі/(Х/х)мел(ь)ниц(ь)кому (Л/л)ьв(і/о)ві та (У/у)жгороді. (ДАМ 100 БАЛЛОВ) ​