Відповідь:

Пояснення:

1 Сім'я та шлюб виконують різні функції, які можуть варіюватися залежно від культурних та історичних умов. Основні функції сім'ї включають:

-Репродуктивна функція: забезпечення продовження роду, народження та виховання дітей.

-Соціалізаційна функція: передача культурних цінностей, норм, традицій та навичок молодшим поколінням.

-Економічна функція: забезпечення економічної підтримки та взаємодопомоги між членами сім'ї.

-Емоційна функція: надання підтримки, любові, безпеки та комфорту членам сім'ї.

-Соціальна функція: створення зв'язків між родинами та іншими суспільними групами.

2 Підготовка до шлюбу в Україні в минулому зазвичай включала знайомство молодих людей через родичів, сусідів, та традиційні свята та заходи. Відбувалися розмови між родинами, домовленості про засоби та умови життя молодої пари.Статус одруженого відрізнявся від неодруженого тим, що одружений чоловік мав сім'ю, дружину та дітей. Він ніс відповідальність за матеріальне забезпечення сім'ї, виконував різні господарські та соціальні обов'язки.

3 Парубки-українці зазвичай обирали дружину зі свого села або сусіднього села. Дівчата-українки також часто шукали чоловіка з власного села або прилеглих територій. Вибір партнера здійснювався на підставі спільності культурних та етнічних традицій, сімейних зв'язків та соціального статусу.

4 Національна ендогамія - це практика шлюбів в межах власної етнічної групи або нації. В Україні цей принцип дотримувався широко, оскільки українці ставили великий акцент на збереження своєї культури, мови та традицій. Це сприяло зміцненню національної ідентичності та збереженню українського етносу.

5 Сімейні стосунки в українському суспільстві мали певний демократичний характер. Рішення приймалися спільно батьками, але часто брали до уваги думку молодих. Дружина-мати займала важливе місце в сім'ї як опікунка дітей, господиня та підтримка чоловіка.

6 Щодо сімейних стосунків у представників інших народів, які проживали в Україні, це може варіюватися в залежності від конкретних культурних традицій і практик цих груп.

7 Сім'я була головним осередком національного виховання українців, оскільки вона передавала цінності, мову, традиції та культуру наступному поколінню. В сім'ї діти отримували перші навчання про свою ідентичність та моральні цінності.

8 Старість в українських сім'ях забезпечувалася шляхом традиції спільного проживання поколінь. Старші члени сім'ї, такі як батьки або дідусь з бабусею, могли жити разом з дітьми та онуками, що забезпечувало їхню підтримку та догляд у старості.

9 Сімейний побут українців характеризувався досить традиційними ролевими розподілами. Чоловіки зазвичай відповідали за заробіток, господарську діяльність та захист сім'ї, тоді як жінки відігравали роль господині, матері та опікунки дітей. Спільні роботи в господарстві та підтримка один одного були важливими аспектами сімейного побуту.

10 Українська народна творчість відображала значення родинних стосунків. У народних піснях, казках та інших жанрах часто розповідалося про кохання, шлюб, стосунки батьків та дітей, родинне життя та його цінності.

11 Поліпшення медичного обслуговування населення свідчило про процес модернізації України. Запровадження нових медичних технологій, розвиток медичної освіти, забезпечення доступу до якісної медичної допомоги сприяли покращенню стану здоров'я населення. Це також вплинуло на підвищення якості життя та забезпечення довголіття, що мало позитивний вплив на сімейні стосунки та добробут сімей.