СРОЧНО!!! СКЛАСТИ ПЛАН НА КОЖНИЙ АБЗАЦ (~) ВІДДАЮ 100 БАЛІВ
~Унікальним явищем у світовій художній культурі є українська дума. «Терпкими соками суворої і величної історії, волелюб ністю народного серця і незміреною любов'ю до рідної, навпіл засіяної зерном і кров'ю землі вирощена українська дума, писав М. Стель мах, - не в затишку біля домашнього вогнища. а на сплюндрованих вогнем і мечем поселеннях, не під дзвін золотої бджоли, а під гадючий по- свист петлі татарського ординця і зловісний блиск турецького ятагана народжувався наш героїчний епос. Народжувався він там, де жив, страждав і боровся український народ: на все людних, розколиханих тяжкими звістками майданах і в орлиних гніздах Запорозької Січі, в турецькій неволі і в кривавих січах проти чу жоземних людоїдів і поневолювачів. Звитяжна боротьба українського народу проти чужоземних завойовників це основа нашого героїч Опанас Сластіон. Козак-бандурист ного епосу.
~Дума - це ліро-епічний твір героїчного або соціально-побутова- го змісту.
~ Спочатку в козацькому середовищі думи називали запорозькими або козацькими псалмами, козацькими притчами або просто притча ми, розказами. М. Максимович уперше назвав твори цього жанру думами. ~Появі дум передувала давньоруська традиція складання героїчних пісень про подвиги князів і дружини. Деякі дослідники проводять паралелі між думами та билинами, які також мали героїчний зміст і виконувались у супроводі музичного інструмента. Давньоруські літо писи розповідають про виконавців таких творів. У поемі «Слово про похід Ігорів» згадано про співця Бояна: Пускав він десять соколів на зграю Прекрасних лебедів, що линули вгорі, І князеві, чий сокіл найспритніший, Він пісню попереду дарував.
~Так метафорично відтворено манеру виконання героїчних творів У Київській Русі.
~Українські думи розповідають про минуле нашого народу. Але на відміну від героїчного епосу (яших народів, вони не об'єднані олісний твір, як, наприклад, «Іліада»
~Думи відтворюють переважно події XVI-XVI ст. Тематично їх поділяють на такі групи:• про героїчну боротьбу українського народу проти ту рецько-татарських загарбників та про турецьку неволю (XIV- ХѴ ст. рання козацька доба); * •думи про героїчну боротьбу українського народу проти націо- нального поневоления (ХVІ-ХѴІІ ст. доба Хмельниччини та Гетьманщини; 4 •соціально-побутові думи переважно моралізаторського змісту (кінець ХVII ст. період політичного занепаду). ~Думам притаманна особлива манера виконання речитатив. Це протяжне напівпроказування напівпроспівування під супровід парод них музичних інструментів: кор -бандури чи ліри. Такою епічною співгрою виконавець створювая відповідний настрій у еду кача.
~Дума має своєрідну будову. На відміну від історичної пісні, вона містить рідку кількість складів у рядку (від 4 до 20 і більше То Кішки Самійло да угадав: Ляха Бутурлака до ліжка вміста дитяти спати клав, Сам вісімдесят чотири ключі з-під голів виймав На п'яти чоловік по ключу давал. Словами стиха промовля «Козаки панове! Добре майте Один другого оджикайте, Кайдани із ніг, із рук не кидайте. Полуночної години дожидайте!» («Дума про Самійла Кішку»)
~Думi невластивий поділ на строфи. Рядки із завершеною думкою об'єднані в уступи чи тиради. Вивчити думу напам'ять майже не тому народні співці від своїх учителів переважно перейма лицеву манеру речитативного співу, в зміст передавали з більшою чи меншою мірою імпровізації. Та й сама дума звучала по-різному не тільки в різних, а й у того самого кобзаря. Речитативне виконання дум справляло пражения урочистого й піднесеного. ~Дума жанр ліро-епічний, отже, їй притаманне поєднання епічного й ліричного елементів. Епічність проявляється в наявності сюжету, розвиток дії, кульмінація і розв'язка), оповідному характері викладу. Але розповідь поєднано з ліричними відступами. Водночас у думі передано також переживання виконавця.
~Дума мае усталену будову. ~Починається твір поетичним зачином, або заплачкою. У ній роз повідається про місце і час дії. У заплачці виконавець часто висловлює свої емоції з приводу трагічних подій, які розгортатимуться надалі. Із цією метою використовують поширений народнопоетичний прийом паралелізму: А чи то чорна хмара та синее небо вкриває. Та синее небо вкриває. Навкруги облягає, Снігом-завірюхою доріженьки у полі замітає, Ой, замітає та, ой, замітає! А то ж з Миргорода, славного города, Барабаш виїжджає, Донців та черкесів за собою викликає... («Чорна неділя у Сорочинцях»)
~Часто манера виконання зачину нагадує народні голосіння. Така подібність дала підстави фольклористу Філарету Колессі зробити ви- сновок, що думи розвинулися саме з народних голосінь.
​