Ответ:

У давньогрецькому світогляді людина і її ставлення до світу мали велике значення. У античні часи вірування, ідеали та цінності споживали безліч форм і виявів, весь цей комплекс надавав людині своєрідного образу і визначав її ставлення до світу.

Уявлення про людину були сильно вплинуті філософськими школами, які культивували вихованість, розумність та гармонію як важливі риси. Вони прагнули до самопізнання і розвитку духовних здібностей. Античні філософи вважали, що єдине джерело знання - це розум, і тільки через розум людина може зрозуміти світ навколо себе. У своїх трактатах вони розповідали про розумові здібності людини, її відношення до моралі, правди, справедливості.

Суспільство давньої Греції, також, несли в собі зображення світу. Поліс, який античні греки вважали основною одиницею громадянського життя, був для них маленьким світом. Він був організований, мав свої закони і правила, а громадяни відчували себе частиною цього світу, співвідносячи себе з ним. Поліс був місцем, де люди розвивали свої таланти, брали участь у політичному житті, виявляли свої інтелектуальні та фізичні здібності.

Давньогрецька міфологія також розкривала зображення людини та її відношення до світу. Людина взаємодіяла з богами, їхні подвиги вражали і натхнення багатьох. Це свідчило про віру греків у свої сили, власні можливості та автономію.

Загалом, античний світ та його зображення людини відображали глибоке розуміння та прагнення до розвитку та гармонії. Віра в розум та активну життєву позицію відіграли ключову роль у формуванні самосвідомості та сприяли розвитку цивілізації.