Рід Софійки по ліній матері (тому що про батька майже нічого у творі не розказують - навіть прізвище))
Найдавніший предок - бабуся Клава. Донька Гордія Кулаківського відбила у неї нареченого Корнія, який залишив Клаву вагітною. Клава довго хворіла і рано померла. Саме Клаві старець подарував коралі, які стали сімейною реліквією. Клава народила лише одну доньку Горпину.
Коралі таки допомогли Клавиній доньці і вона довго та щасливо прожила своє життя з Павлом, народивши доньку Ніну
Саме донька Горпини Ніна змогла таки приручити норовливу кобилу Мальву. У неї була донька Ліна (бабуся Софійки)
Ліна вийшла заміж за Максима Ягоду (хоча в дійсності то якийсь писар випадково переплутав їхнє прізвище, яка з діда-баби було Вишня).
Ліна мала двох доньок: маму Софійки і тітоньку Софійки - Сніжану.
Мама Софіки мала двоє дітей: старшу доньку Софійку і молодшого сина Ростика.
Рід Міщенків (Білих)
Найдавніший предок, про якого є згадка у творі (але дуже незначна) є батько Данила Міщенка. Саме його батьки й інші родичі відмолили гріх Данила перед людьми, а тому його рід не був проклятий хоч і похвалитися успіхами не міг.
Данило Міщенко. Саме через його марнославство і немудрість багато людей потрапили у халепу. Данило, ховаючись від людського гніву покинув дружину і двоє синів. Майже все життя прожив у іншої жінки в Кривих Колінах, а коли на старості літ не здужав а ця жінка відмовилася його доглядати, то повернувся до першої дружини у Вишнопіль і кинувся їй в ноги. Про молодшого сина Данила майже нічого невідомо. Ні його імені, ні чим він займався. Є Згадка, що прожив він своє життя чесно, таким же виховав власного сина. З братом стосунків не підтримував, а з часом виїхав з Вишнополя.
Старший син Данила Міщенка - Михайло (Мішель) Міщенко (Міщенков, Білий) був ще тим шахраєм. В молодості він задурив голову єдиній доньці київського барона - Юзефі і навіть вмовив її втекти з ним з дому, наобіцявши золоті гори. Коли з"ясувалося, що це брехня, дівчина повернулася до батька і вийшла заміж на нелюба. Хоча, здається, все життя кохала брехливого нареченого. Навіть народила від нього доньку..
Михйло Міщенко або як він пізніше сам себе "перехрестив" - Білий. Був одружений і мав сина. Ні його ім"я, ні чим він займається у книзі не вказано. Зате прапраправнуком цього сина став Валентин Білий, який збирався одружитися на тітоньці Софійки, але йому це невдалося.
Валентин успадкував всю підлість і дволикість свого роду. У нього була донечка Іринка, з якою він зовсім не спілкувався, а також синок, з матір"ю якого він не був одружений, а тому хлопчиком також не цікавився.
Answers & Comments
Відповідь:
Рід Софійки по ліній матері (тому що про батька майже нічого у творі не розказують - навіть прізвище))
Найдавніший предок - бабуся Клава. Донька Гордія Кулаківського відбила у неї нареченого Корнія, який залишив Клаву вагітною. Клава довго хворіла і рано померла. Саме Клаві старець подарував коралі, які стали сімейною реліквією. Клава народила лише одну доньку Горпину.
Коралі таки допомогли Клавиній доньці і вона довго та щасливо прожила своє життя з Павлом, народивши доньку Ніну
Саме донька Горпини Ніна змогла таки приручити норовливу кобилу Мальву. У неї була донька Ліна (бабуся Софійки)
Ліна вийшла заміж за Максима Ягоду (хоча в дійсності то якийсь писар випадково переплутав їхнє прізвище, яка з діда-баби було Вишня).
Ліна мала двох доньок: маму Софійки і тітоньку Софійки - Сніжану.
Мама Софіки мала двоє дітей: старшу доньку Софійку і молодшого сина Ростика.
Рід Міщенків (Білих)
Найдавніший предок, про якого є згадка у творі (але дуже незначна) є батько Данила Міщенка. Саме його батьки й інші родичі відмолили гріх Данила перед людьми, а тому його рід не був проклятий хоч і похвалитися успіхами не міг.
Данило Міщенко. Саме через його марнославство і немудрість багато людей потрапили у халепу. Данило, ховаючись від людського гніву покинув дружину і двоє синів. Майже все життя прожив у іншої жінки в Кривих Колінах, а коли на старості літ не здужав а ця жінка відмовилася його доглядати, то повернувся до першої дружини у Вишнопіль і кинувся їй в ноги. Про молодшого сина Данила майже нічого невідомо. Ні його імені, ні чим він займався. Є Згадка, що прожив він своє життя чесно, таким же виховав власного сина. З братом стосунків не підтримував, а з часом виїхав з Вишнополя.
Старший син Данила Міщенка - Михайло (Мішель) Міщенко (Міщенков, Білий) був ще тим шахраєм. В молодості він задурив голову єдиній доньці київського барона - Юзефі і навіть вмовив її втекти з ним з дому, наобіцявши золоті гори. Коли з"ясувалося, що це брехня, дівчина повернулася до батька і вийшла заміж на нелюба. Хоча, здається, все життя кохала брехливого нареченого. Навіть народила від нього доньку..
Михйло Міщенко або як він пізніше сам себе "перехрестив" - Білий. Був одружений і мав сина. Ні його ім"я, ні чим він займається у книзі не вказано. Зате прапраправнуком цього сина став Валентин Білий, який збирався одружитися на тітоньці Софійки, але йому це невдалося.
Валентин успадкував всю підлість і дволикість свого роду. У нього була донечка Іринка, з якою він зовсім не спілкувався, а також синок, з матір"ю якого він не був одружений, а тому хлопчиком також не цікавився.
Пояснення: