1) єднальні: Бліді на небі гасли зорі,

І вітер плутався в мережах

верховіть, І не гойдалися берези білокорі.

Рясніє дощ, і падає лункіше м’я­ких краплин розмірене биття.

Пливе над світом осінь, як медуза, і мокре листя падає на брук.

2) протиставні: Поетів ніжних в нас багато, але

мислителів ще мало.

Дитинство має береги, а юність

має крила.

Я із щастям був заручений, та, на

жаль, ми розійшлись…

3) розділові: Або розумне казать, або зовсім

мовчать.

Або не сокіл я, або зломила мені

неволя крила.

То сонце усміхнеться нам крізь

хмари, то дощик рясно землю поливає.