Ответ:

Задача розв'язується за допомогою формули Харді-Вайнберга: p^2 + 2pq + q^2 = 1, де p та q - частоти алелів, які разом становлять 100% генотипів популяції. У даній задачі, p - частота нормального алелю, а q - частота альбіносного алелю.

З опису задачі відомо, що частота альбіносів в популяції становить 1/10000, тобто q^2 = 1/10000, звідки q = 1/100. Оскільки в популяції два алелі, то p = 1 - q = 99/100.

Тоді, за формулою Харді-Вайнберга, частота носіїв гена альбінізму складає:

2pq = 2 * (99/100) * (1/100) = 0.0198

Отже, на одного носія гена альбінізму в популяції припадає 1/0.0198 ≈ 50 осіб.

Объяснение:

Задача базується на законі Харді-Вайнберга, який говорить, що в популяції частоти алелей і генотипів залишаються сталими, якщо в популяції немає впливу еволюційних факторів, таких як мутації, випадкове розшарування та природний відбір.

Закон Харді-Вайнберга можна записати у вигляді формули:

p² + 2pq + q² = 1

де p - частота домінантного алелю, q - частота рецесивного алелю, p² - частота гомозигот з домінантним алелем, q² - частота гомозигот з рецесивним алелем, 2pq - частота гетерозигот.

У нашій задачі є тільки один рецесивний алель (q), тому q² = 0,0001 (один альбінос на 10000 населення). Тоді з рівняння Харді-Вайнберга:

p² + 2pq + q² = 1

p² + 2p(0,01) + 0,0001 = 1

p² + 0,02p - 0,9999 = 0

Розв'язуючи квадратне рівняння, отримуємо:

p = 0,9899

Отже, частота домінантного алелю в популяції дорівнює 0,9899, а частота рецесивного алелю - 0,0101 (або близько 1 на 100).

Для розрахунку кількості носіїв гена альбінізму в популяції, можна використати формулу:

2pqN = число носіїв

де N - загальна кількість осіб у популяції.

Підставляємо відомі значення:

2 * 0,9899 * 0,0101 * N = 0,02N

Отже, на одного носія гена альбінізму припадає близько 1 особа з 50. Тобто в популяції з 10 000 осіб буде близько 200 носіїв гена альбінізму.