Verified answer

1. Українські землі увійшли до Великого князівства Литовського внаслідок активної політики залучення до свого владного утворення інших народів великого князя Литовського Гедиміна у 13-14 століттях. Гедимін розпочав активну дипломатичну діяльність з метою збільшення території свого князівства та укріплення його позицій у регіоні, і зумів залучити до своєї влади Руські землі (західна Україна) та Галичину.
2. Становище українського населення в складі Великого князівства Литовського та Польського королівства відрізнялося. Українці в Річі Посполитій (утвореній у 1385 році шляхом унії між Великим князівством Литовським та Королівством Польським) мали обмежені права, а їхній соціальний стан залежав від панів, які були їхніми безпосередніми господарями. Селяни та козаки були обмежені у своїй свободі, повинні були працювати на землевласників та служити в армії. Українська шляхта, яка складала частину еліти Річі Посполитої, мала більші можливості та привілеї, однак її статус залежав від релігійних та етнічних факторів.
3. Остаточна ліквідація політичної самостійності українських земель стала можливою внаслідок різних факторів. У XVIII столітті Річ Посполита зазнала кризи, яка призвела до поразки військ Річі Посполитої у війні з Російскою імперією в 1793 році. У результаті, українські землі на сході, включаючи Україну, стали частиною Російської імперії. У цей час, українське населення переживало ряд реформ, які робили їхнє становище ще більш обмеженим та залежним від царської влади. Відмінність українського населення в Російській імперії від того, що вони мали в Річі Посполитій, полягала в тому, що вони вже не мали можливості належати до шляхти. Це означало, що вони були позбавлені політичного впливу та навіть обмежені у своїх громадських правах.