Відповідь:Україні є багато джерел мінеральних вод (вуглекислих, сульфідних, радонових та інших). Найбільше їх родовищ на Закарпатті, у Передкарпатті у Причорномор'ї і Криму. Також відоме джерело Миргородське (на Полтавщині), Березівське (на Харківщині) і Слов'янське (на Донеччині). Великі запаси лікувальних грязей зосереджено в солоних лиманах і озерах Причорномор'я, Приазов'я і Криму.
За запасами гідромінеральних ресурсів Україна займає провідне місце в Європі. Станом на 01. 01.2017 в Україні розвідано і затверджено Українською територіальною комісією по запасах корисних копалин (УкрТКЗ) та Державною комісією України по запасах корисних копалин (ДКЗ) 635 родовищ підземних питних і технічних вод, 250 родовищ мінеральних вод, 2 родовища підземних теплоенергетичних вод і 2 родовища підземних промислових вод[69]. Територіально гідромінеральні ресурси розподілені надто нерівномірно по території країни; основна частина (близько 70 %) зосереджена в північних і західних областях. Широко розвинені практично всі відомі типи вод: вуглекислі, сульфідні, радонові різного хімічного складу (Поляна Квасова, Шаян, Трускавець, Свалявська група, Березовське, Куяльник та інші). Родовища термальних вод відомі в Закарпатті (Ужгородське та інш.) і в Криму (Саки, Красне, Колодязне та інші). Глибина їх залягання 600-3000 м, температура води від 40-80 до 110 °C. Дебіт свердловин 150—2500 м³/добу.
Станом на 01.01.2019 р. в Україні виділяли такі гідрогеологічні райони першого порядку:
Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн;
Волино-Подільський артезіанський басейн;
Причорноморський артезіанський басейн;
Гідрогеологічна провінція Донецької складчастої області;
Область тріщинних вод Українського щита;
Гідрогеологічна провінція складчастої області Гірського Криму;
Гідрогеологічна провінція складчастої області Українських Карпат.
Answers & Comments
Відповідь:Україні є багато джерел мінеральних вод (вуглекислих, сульфідних, радонових та інших). Найбільше їх родовищ на Закарпатті, у Передкарпатті у Причорномор'ї і Криму. Також відоме джерело Миргородське (на Полтавщині), Березівське (на Харківщині) і Слов'янське (на Донеччині). Великі запаси лікувальних грязей зосереджено в солоних лиманах і озерах Причорномор'я, Приазов'я і Криму.
За запасами гідромінеральних ресурсів Україна займає провідне місце в Європі. Станом на 01. 01.2017 в Україні розвідано і затверджено Українською територіальною комісією по запасах корисних копалин (УкрТКЗ) та Державною комісією України по запасах корисних копалин (ДКЗ) 635 родовищ підземних питних і технічних вод, 250 родовищ мінеральних вод, 2 родовища підземних теплоенергетичних вод і 2 родовища підземних промислових вод[69]. Територіально гідромінеральні ресурси розподілені надто нерівномірно по території країни; основна частина (близько 70 %) зосереджена в північних і західних областях. Широко розвинені практично всі відомі типи вод: вуглекислі, сульфідні, радонові різного хімічного складу (Поляна Квасова, Шаян, Трускавець, Свалявська група, Березовське, Куяльник та інші). Родовища термальних вод відомі в Закарпатті (Ужгородське та інш.) і в Криму (Саки, Красне, Колодязне та інші). Глибина їх залягання 600-3000 м, температура води від 40-80 до 110 °C. Дебіт свердловин 150—2500 м³/добу.
Станом на 01.01.2019 р. в Україні виділяли такі гідрогеологічні райони першого порядку:
Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн;
Волино-Подільський артезіанський басейн;
Причорноморський артезіанський басейн;
Гідрогеологічна провінція Донецької складчастої області;
Область тріщинних вод Українського щита;
Гідрогеологічна провінція складчастої області Гірського Криму;
Гідрогеологічна провінція складчастої області Українських Карпат.
Пояснення: