Объяснение:

Еліза, персонаж п'єси "Пігмаліон" Бернарда Шоу, є молодою жінкою з низького соціального становища, яку професор Генрі Хіггінс бере на себе виховувати і "перетворити" на леді. Під впливом Хіггінса, Еліза пройшла значну трансформацію, вдосконаливши свою мову, манери та зовнішність.

Коли Еліза дискутує з Хіггінсом, вона виражає свої думки про себе та сенс свого життя. Вона визнає, що перед початком своєї взаємодії з Хіггінсом вона жила безцільною і була обмежена своїм походженням та низьким соціальним становищем. Але за допомогою Хіггінса вона почала розуміти світ в іншому світлі.

Еліза вбачає сенс свого життя в розвитку своєї особистості та здатності до самовираження. Вона хоче мати можливість використовувати свої здібності і бути повноцінною людиною. Еліза перестає відчувати себе об'єктом експерименту Хіггінса і вимагає поваги і незалежності. Вона хоче бути визнаною і прийнятою в суспільстві на рівних з його членами.

У п'єсі "Пігмаліон" Еліза представлена як жінка, яка намагається змінити своє становище і знайти своє місце в світі. Вона виявляє силу волі і бажання розвиватися, а також протистоїть соціальним нормам та очікуванням.