Ответ:

І. Вічна тема кохання (кожен письменник висвітлює її по-своєму, кожна епоха по-своєму ставиться до цього питання; у Шекспіра — синтез піднесеного всеосяжного почуття з життєлюбством неповторного земного кохання).

Ц. Кохання і ворожнеча — дві одвічні протилежності:

1. Кохання Ромео і Джульєтти — виклик усьому суспільству (непримиренні супротивники — родини Монтеккі та Капулетті; зустріч і кохання Ромео і Джульєтти — це воля Бога, який хоче подолати ворожнечу родів; розуміння неможливості щастя і пристрасне бажання бути разом).

2. Життя нічого не варте, якщо не можна бути разом (випадкове вбивство, Ромео необхідно покинути Верону; Джульєтта визнає за краще вмерти, ніж одружитися з нелюбом; змова Джульєтти з чернецем Лоренцо; Ромео не може жити без коханої Джульєтти і накладає на себе руки; без Ромео і для Джульєтти життя втрачає сенс; бути навіки з коханим, поділити з ним його долю — в цьому вбачали свій обов'язок кожен з люблячих; кохання перемогло умовності життя, але щастя люблячих сердець можливе лише в потойбічному світі).

3. Людські почуття значніші за середньовічні забобони (ворожнеча родин припинилась ціною трагічної загибелі дітей; перемагає новий життєвий принцип — принцип миру, дружби, кохання).

III. Оптимістичний сенс трагедії "Ромео і Джульєтта" (обставини не знищили кохання; кохання приходить у світ, долає перешкоди і утверджує нові цінності; кохання перемагає смерть і ненависть).