Відповідь:24 січня 141 рік тому, в 1879-му, народився український композитор Станіслав Людкевич. Він прожив 100 років за різних режимів. Найскладнішими були радянські часи. На сьогодні Станіслав Людкевич надалі залишається неперевершеним автором симфонічних творів, а водночас призабутий. У Львові відновлюють справедливість: започаткували фестиваль «ЛюдкевичФест», видали диск із симфоніями маестро. Донині життя композитора оповите легендами і стереотипами.
Навіть далекий поціновувач музики, але львів’янин, знає бодай одну веселу історію про Станіслава Людкевича. За життя і після його смерті про нього ходять десятки легенд і анекдотів.
Стоїть професор Людкевич у Стрию на зупинці. «А що чекаєте, пане професоре?» – питають люди. «Трамвай», – відповів. «Але у Стрию немає трамваю».
Професор Людкевич перебував у світі музики і так замислився, що, розвернувшись до аудиторії, запитав у студентів, що вони тут роблять.
Або ж професор після концерту ледь встиг на потяг, яким мав на ранок прибути на інший концерт у Перемишль. Сів, повісив плащ, задрімав. Гудок – вистрибнув на перон із потяга, який без нього рушив у Перемишль.
І ще одна історія. Студенти вклонились у вітанні професорові Людкевичу. На що він ударив себе по чолі, розвернувся і швидко побіг сходами догори. Через хвилю зійшов, підійшов до студентів, низько вклонився, знімаючи капелюх, по якого повертався.
Answers & Comments
Відповідь:24 січня 141 рік тому, в 1879-му, народився український композитор Станіслав Людкевич. Він прожив 100 років за різних режимів. Найскладнішими були радянські часи. На сьогодні Станіслав Людкевич надалі залишається неперевершеним автором симфонічних творів, а водночас призабутий. У Львові відновлюють справедливість: започаткували фестиваль «ЛюдкевичФест», видали диск із симфоніями маестро. Донині життя композитора оповите легендами і стереотипами.
Навіть далекий поціновувач музики, але львів’янин, знає бодай одну веселу історію про Станіслава Людкевича. За життя і після його смерті про нього ходять десятки легенд і анекдотів.
Стоїть професор Людкевич у Стрию на зупинці. «А що чекаєте, пане професоре?» – питають люди. «Трамвай», – відповів. «Але у Стрию немає трамваю».
Професор Людкевич перебував у світі музики і так замислився, що, розвернувшись до аудиторії, запитав у студентів, що вони тут роблять.
Або ж професор після концерту ледь встиг на потяг, яким мав на ранок прибути на інший концерт у Перемишль. Сів, повісив плащ, задрімав. Гудок – вистрибнув на перон із потяга, який без нього рушив у Перемишль.
І ще одна історія. Студенти вклонились у вітанні професорові Людкевичу. На що він ударив себе по чолі, розвернувся і швидко побіг сходами догори. Через хвилю зійшов, підійшов до студентів, низько вклонився, знімаючи капелюх, по якого повертався.
Пояснення:)