Сотки, тисячі нещасних попадалися до рук козакам — і мусили випити гірку до краю.

Плутаючись у високих бур'янах, пролазячи попід кущами, що тісно посплітались у сій занедбаній частині панського гаю, вони долізли врешті до води.

Край човна, в невеличкому плесі, оточеному осокою й лапатими лопухами, жаби лящали так завзято, що заглушали всякий згук у далекій околиці.

Соломія підійшла до ставка, скочила в човен і почала шарити на днищі.

Кожен кущик, горбок, долинка, кожна стежечка — все се було йому знайоме, промовляло до його.