СРОЧНО !!!!!!!НАДО НАЙТИ 12 ОШИБОК .
Стиль романтизм
Романтизм – напрям у європейській культурі. Виник наприкінці XVIII початку ХІХ століття в Німеччині, Італії, Франції. У своїй сутності заперечував античні традиції, робив акцент на особистості, її почуттях. Провідною стає тема самотності, туги за батьківщиною, соціального бунту. Романтизму також притаманне захоплення фольклором.
Романтизм – не просто мистецький стиль, це – світогляд, який має філософське визначення (Ф. Шіллер). Він не тільки охопив усі види мистецтва, але й вплинув на розвиток історії, філології, а літературу зробив більш чуттєвою, навіть містичною, звільнивши від барокового правила трьох єдностей.
Умовно розвиток романтизм можна поділити на 3 періоди: ранній, розвинутий, пізній, кожному з яких притаманні свої особливості, але у загальному це:
- Синтез видів та жанрів,
- Відмова від суворих норм і правил,
- Створення передумов для втілення ідеалу митця,
- Тяжіння до символів, умовності форми,
- Надмірне переобтяження деталями та прикрасами,
- Акцент на особистість та її переживання, пошуки себе, сенсу життя,
- Захоплення фольклором та історизмом.
Архітектурі романтизму притаманний історизм (змішування в одній споруді елементі різних стилів. У різних країнах виникають об’єднані спільними рисами архітектурні напрями: неоготика, неовізантійський, неогрецький, наполеонівський ампір.
Прикладами неоготики можуть служити Маріацький костел в Катовіце, Храм Олександра Невського в Софії, будівля Бостонського коледжу та ін.
Яскравими прикладами невізантійського стилю є Морський Нікольський собор в Кронштадті, комплекс будівель Парламенту в Оттаві). Розвиток науки, поява нових матеріалів спричиняють виникнення споруд з чавуну, бетону*.
Центром пошуків нових форм та засобів пластичної виразності у скульптурі стає Німеччина. Так само, як і у живописі, літературі, для скульптури характерним стає зображення почуттів, розчарування, пошуку свого місця у суспільстві особистості. Спостерігається емоційна напруженість композицій. Алегоричні постаті, що символізують Батьківщину, Свободу, Перемогу, втілюють патріотичні почуття і людські чесноти (як це раніше зустрічалося у мистецтві класицизму) прикрашають тріумфальні арки, громадські споруди. Бюсти політичних, військових діячів, простих людей переживають сплеск популярності, як і у добу Відродження. Особливою популярністю у Франції користуються погруддя Наполеона.