Відповідь: Ольга була дружиною київського князя Ігоря Рюриковича. Після смерті чоловіка вона стала регентом при малолітньому синові Святославі та фактичною правителькою Русі у 944—964 роках. Вона ліквідувала древлянське племінне княжінство, упорядкувала збирання данини, організувавши по всій країні князівські погости і осередки судочинства. У зовнішній політиці підтримувала дружні стосунки із Візантією, 946 або 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним і прийняла християнство1.

Святослав Ігорович, син Ольги, був великим князем Києва з 945 по 972 роки. Він проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Перебуваючи під регентством матері до 964 року, він поклав початок своєму самостійному правлінню, побудувавши свою політику на розширенню кордонів Руської держави та збройної боротьби із сусідами. В результаті його правління було зруйновано християнські храми, а християни попали під переслідування.

Обидва правителі залишили значний слід в історичних аналах Київської Русi, їх державотворча дiяльнiсть мала великий вплив на подальший розвиток цивiлiзацiї на цих землях.