Внутрішній аристократизм духу кріпачки переважив аристократизм кріпосника за походженням, це виявилося яскраво у творі Марка Вовчка "Інститутка".

У цій повісті Марко Вовчок надавав особливу увагу внутрішньому світові головної героїні - кріпачки Катрі. Незважаючи на її невольницький стан, вона мала велику силу духу і глибокі моральні принципи. Її пристойність, гідність та внутрішня шляхетність робили її справжньою аристократкою духу. Катря відрізнялася від інших кріпаків. Вона не прогиналася перед безжалісними вимогами панівни, не ламалася під владою та не втрачала своєї гідності. Вона зберігала свою внутрішню силу, яка перевищувала будь-які зовнішні обставини. Катря навчилася самовдосконалюватися, навіть у непростих умовах кріпосницького життя. Вона була освіченою жінкою, прогресивною у своїх поглядах та вміла аналізувати оточуючий світ. Її внутрішня аристократичність полягала в її моральних цінностях, здатності думати самостійно та бути вірною своїм переконанням. Поряд із Катрею виступав Прокіп, який сам був кріпаком. Він відкрито і досить твердо виступив проти свавілля панночки, за що його віддали в рекрути.

Таким чином, внутрішній аристократизм духу кріпачки Катрі переважав аристократизм Прокопа за походженням. Це підкреслювало, що істинна шляхетність і велич не залежать від соціального статусу, а ґрунтуються на внутрішніх якостях людини. Вовчок через цих персонажів передавав важливу ідею, що справжнє величне людське начало може розквітнути навіть у найнезрозуміліших умовах, і це є запорукою перемоги добра над злом у світі.