Объяснение:

Одеса була заснована Катериною II в 1794 році, коли російська імператриця вирішила, що країні потрібен порт на Чорному морі для розширення зв’язків з Європою. Колись на місці сьогоднішньої Одеси розташовувалося давньогрецьке поселення, потім тут жили кримські татари. Їх змінили турки-османи, що заснували фортецю Хаджибей, яка була захоплена російськими військами в 1789 році.

Вдало розташована географічно, Одеса швидко перетворилася з невеликого поселення в торговий, промисловий і науковий центр європейського значення. Під час Першої світової війни і громадянської війни в Росії місто пережило розруху та хаос, під час Другої світової війни було частково зруйноване. Сьогодні місто продовжує розвиватися, тепер як великий промисловий і курортний центр України.

Одеса сама по собі — пам’ятка, проте безспірно варто відвідати знамениті Привоз і Дерибасівську, Одеський Театр опери та балету (другий за красою в Європі) і Потьомкінські сходи (найбільші в країні), Приморський бульвар і Напівкруглу площу з пам’ятником Рішeльє, Палаци Воронцова, Наришкіної і Потоцького, Успенський монастир (1824 р.) та Одеський Морський Порт (найбільший на Чорному морі).

Не менший інтерес викликають чарівні вулиці Пушкінська, Рішельєвська, Ланжеронівська, знаменита Молдаванка, унікальний комплекс підземних виробок («одеське метро»), руїни турецької фортеці в парку Тараса Шевченка, церква Св. Марії Магдалини, а також першокласні музеї — Археологічний (багатюща колекція єгипетських, скіфських та античних старожитностей), Художній, Музей морського флоту, Літературний, Музей західного та східного мистецтва, Історико-краєзнавчий, Літературно-меморіальний музей О. С. Пушкіна та інші.

Одесити по праву пишаються своєю унікальною архітектурною і культурною спадщиною.

Пам’ятки Одеси

Дерибасівська — це головна вулиця міста, серце Одеси. Вона отримала свою назву на честь Осипа Дерибаса, засновника міста, велика її частина є пішохідною зоною. Дерибасівська є популярним місцем прогулянок, тут знаходяться численні кафе та магазини. Достатньо популярним також є Міський сад, що примикає до вулиці, перший в Одесі.

Міський сад був відкритий в 1803 році, майже відразу після заснування міста, братами Хосе та Феліксом де Рибас. З середини 2006 року Міський сад знаходився на реставрації, а в травні 2007 року знову відкрився для відвідувачів.

Воронцовський палац в Одесі – це палацовий комплекс, розташований на Приморському бульварі, який є однією з основних архітектурних пам’яток міста.

Будівництво палацу велося в 1826 -1828 роках, остання споруда була закінчена в 1834 році. На місці палацу колись знаходилася неприступна фортеця Хаджибея, а під час нового будівництва в Одесі ділянка землі на крайньому північному пагорбі бульвару перейшла у володіння генерал-губернатора Новоросійського краю В.С. Воронцова.

Будівля була побудована в стилі ампір, її багаті гостьові зали з рясною позолотою, витонченою ліпниною, кришталевими люстрами та чудовим паркетом, вражали своїм дизайном та пишністю.

Одеський оперний театр — справжній архітектурний шедевр 1887 року. Зведений на місці згорілого Оперного театру Одеси, він і до цього дня залишається першим за популярністю і масштабами в регіоні. Одеський оперний театр побудований в стилі віденського бароко і красується на багатьох листівках та путівниках.Будинок полковника Григор’єва. Ресторанчики в старій Одесі були не тільки гастрономічними вишукуваннями, тут збиралися відомі діячі культури, шановані городяни. Варіацій пообідати — дуже багато, на будь-який смак і гаманець. Вибирай, і навряд чи помилишся — одесити завжди вміли належним чином будувати ресторанний бізнес і правильно керувати ним.

Зверни особливу увагу на будинок на розі Ланжеронівської та Катерининської вулиць — будинок полковника Григор’єва. У 1872 році Яків Фанконі відкрив тут знамените кафе Fanconi. Це була найкраща кондитерська в місті. Кафе відвідували Бунін, Маяковський, Гумільов, Шаляпін, Бабель, Уточкін, Петров та ін. А за радянських часів кафе Fanconi перетворилося в їдальню № 86, саме в ній Остап Бендер обдумував «Справу Корейко».