1. В даному випадку, правовий статус дій громадянина Попика буде залежати від принципу територіальності законодавства. Принцип територіальності встановлює, що кримінальні правопорушення зазвичай підлягають судочинству та притягненню до відповідальності в країні, де вони були скоєні.
Угорщина, як країна, де було скоєне правопорушення, має повноваження застосувати свої адміністративні процедури та стягнення у відповідності до своїх законів. З цього боку, накладення адміністративного стягнення на громадянина Попика в Угорщині є законним.
Україна, як країна громадянства Попика, також має повноваження притягнути його до кримінальної відповідальності відповідно до свого внутрішнього законодавства.
Отже, дії українського правосуддя щодо притягнення Попика до кримінальної відповідальності не можна вважати незаконними, оскільки Україна має право застосувати свої власні закони та процедури відповідно до принципу територіальності законодавства. Кожна країна має суверенність у встановленні своїх правил і накладанні відповідних стягнень відповідно до своїх законів.
2. У даному сценарії, батько потерпілого не скоїв жодного злочину, оскільки він не вчинив фактичної злочинної дії. Він лише розглядав можливість самовільного покарання злочинців, але врешті відмовився від цього наміру.
Підготовка до злочину може бути кримінальною відповідальністю, якщо підготовка включає якісь конкретні кримінальні дії, що директно спрямовані на вчинення злочину. Однак, у даному випадку, батько лише розглядав можливість покарати злочинців, але не здійснив жодних конкретних дій, які б спрямовувалися на вчинення злочину. Тому, його дії не можуть бути кваліфіковані як підготовка до злочину згідно з кримінальним законодавством.
Отже, батько, якщо він не порушив жодних інших законів, не підлягає кримінальній відповідальності за підготовку до злочину. Відмова від наміру скоїти злочин та добровільне здача зброї до міліції свідчать про його свідоме дотримання закону та виявляють його відповідальне ставлення до правопорядку.
Answers & Comments
Відповідь:
1. В даному випадку, правовий статус дій громадянина Попика буде залежати від принципу територіальності законодавства. Принцип територіальності встановлює, що кримінальні правопорушення зазвичай підлягають судочинству та притягненню до відповідальності в країні, де вони були скоєні.
Угорщина, як країна, де було скоєне правопорушення, має повноваження застосувати свої адміністративні процедури та стягнення у відповідності до своїх законів. З цього боку, накладення адміністративного стягнення на громадянина Попика в Угорщині є законним.
Україна, як країна громадянства Попика, також має повноваження притягнути його до кримінальної відповідальності відповідно до свого внутрішнього законодавства.
Отже, дії українського правосуддя щодо притягнення Попика до кримінальної відповідальності не можна вважати незаконними, оскільки Україна має право застосувати свої власні закони та процедури відповідно до принципу територіальності законодавства. Кожна країна має суверенність у встановленні своїх правил і накладанні відповідних стягнень відповідно до своїх законів.
2. У даному сценарії, батько потерпілого не скоїв жодного злочину, оскільки він не вчинив фактичної злочинної дії. Він лише розглядав можливість самовільного покарання злочинців, але врешті відмовився від цього наміру.
Підготовка до злочину може бути кримінальною відповідальністю, якщо підготовка включає якісь конкретні кримінальні дії, що директно спрямовані на вчинення злочину. Однак, у даному випадку, батько лише розглядав можливість покарати злочинців, але не здійснив жодних конкретних дій, які б спрямовувалися на вчинення злочину. Тому, його дії не можуть бути кваліфіковані як підготовка до злочину згідно з кримінальним законодавством.
Отже, батько, якщо він не порушив жодних інших законів, не підлягає кримінальній відповідальності за підготовку до злочину. Відмова від наміру скоїти злочин та добровільне здача зброї до міліції свідчать про його свідоме дотримання закону та виявляють його відповідальне ставлення до правопорядку.