хвилюють поета. Це і свіча кохання, яка яскраво горить, але оповита смутком. Це й ніжні квіти саккури, які символізують чисте, непорочне почуття, але смуток і тягар, який крає серце поета, очорнює їх білосніжні пелюстки. Не зважаючи на без відповідне кохання, Петрарка обожнює свою кохану, тому що у кохання немає мудрості, а є лише пристрасть, розчарування і сумніви. Але вогонь кохання затмарює все.
Образ хиткого човна в безкрайому морі ще з часів античності виражав долю людини, яка втратила надійну опору в житті.
І справді, любов до Бога гармонійна і просвітлена, їй невідомі такі суперечності. Земна любов ставить перед людиною цілу низку моральних проблем. Серед них — проблеми розуму і пристрасті. Він не звертається до Бога і залишається наодинці зі своєю пристрастю. Людяна, що не керується у своїх пристрастях розумом, подібна до човна без керма.
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
Петрарка Сонет 132 аналіз “Як не любов, то що це може бути…”
Автор – Франческо Петрарка
Жанр – сонет
Тема – що таке кохання
Ідея – показ суперечливого, подвійного характеру земного кохання
Ліричний герой хоче розібратися в своїх почуттях. Він суперечить сам із собою про природу його кохання.
Образи-протиставлення: “живлюща смерть”, “втіха навісна”
хвилюють поета. Це і свіча кохання, яка яскраво горить, але оповита смутком. Це й ніжні квіти саккури, які символізують чисте, непорочне почуття, але смуток і тягар, який крає серце поета, очорнює їх білосніжні пелюстки. Не зважаючи на без відповідне кохання, Петрарка обожнює свою кохану, тому що у кохання немає мудрості, а є лише пристрасть, розчарування і сумніви. Але вогонь кохання затмарює все.
Образ хиткого човна в безкрайому морі ще з часів античності виражав долю людини, яка втратила надійну опору в житті.
І справді, любов до Бога гармонійна і просвітлена, їй невідомі такі суперечності. Земна любов ставить перед людиною цілу низку моральних проблем. Серед них — проблеми розуму і пристрасті. Він не звертається до Бога і залишається наодинці зі своєю пристрастю. Людяна, що не керується у своїх пристрастях розумом, подібна до човна без керма.