Володимир Хавкін– народився 15 березня 1860 року в Одесі в бідній єврейській родині. Невдовзі сім’я перебралася в Бердянськ. Там хлопчик закінчив хедер (єврейська школа), потім гімназію. У 1879-му став студентом Імператорського Новоросійського університету фізико-математичного факультету. У той період викладачами вишу були видатні вчені: Сєченов, Ковалевський, Мечников, Умов та багато інших. Саме в університетські роки у Хавкіна проявилися неабиякі здібності та бажання присвятити життя науковим відкриттям.
Під керівництвом професора Мечникова Хавкін став займатися біологією найпростіших мікроорганізмів, майже не виходячи з лабораторії. Але часи були неспокійні, студенти були рушійною силою політичних рухів, і, зрозуміло, Володимир не міг залишатися осторонь. Він приєднався до народовольців, потім до членів організації ‘Чорний переділ “, брав участь у студентських зібраннях і відразу ж потрапив під негласний поліцейський нагляд.
У 1888 році Хавкін переїжджає до Швейцарії і стає до праці в університеті Лозанни. Невдовзі він отримав запрошення від Мечникова, який проводив дослідження в лабораторії Пастера. Наукову роботу Хавкіну довелося поєднувати зі скромно оплачуваною посадою молодшого бібліотекаря. Результатом трьох років напруженої праці й аскетичного життя молодого вченого стала розробка протихолерної вакцини.
Але спочатку він випробував її на собі. Першим кроком було створення ін’єкції самої вакцини, що викликала дуже хворобливі симптоми, потім ввів собі препарат збудників холери, які були нейтралізовані протягом доби. Потім цю вакцину на собі випробували ще двоє добровольців. Тільки після цього в пресі з’явилося повідомлення про винахід.
Останній період життя Хавкін присвятив філантропічної та релігійної діяльності. Повернувся до дотримання заповідей юдаїзму і брав участь у роботі єврейських організацій. У 1927 році він ненадовго приїхав на батьківщину, відвідати родичів.
Помер Володимир Хавкін в Лозанні 28 жовтня 1930 року.
Answers & Comments
Ответ:
Володимир Хавкін– народився 15 березня 1860 року в Одесі в бідній єврейській родині. Невдовзі сім’я перебралася в Бердянськ. Там хлопчик закінчив хедер (єврейська школа), потім гімназію. У 1879-му став студентом Імператорського Новоросійського університету фізико-математичного факультету. У той період викладачами вишу були видатні вчені: Сєченов, Ковалевський, Мечников, Умов та багато інших. Саме в університетські роки у Хавкіна проявилися неабиякі здібності та бажання присвятити життя науковим відкриттям.
Під керівництвом професора Мечникова Хавкін став займатися біологією найпростіших мікроорганізмів, майже не виходячи з лабораторії. Але часи були неспокійні, студенти були рушійною силою політичних рухів, і, зрозуміло, Володимир не міг залишатися осторонь. Він приєднався до народовольців, потім до членів організації ‘Чорний переділ “, брав участь у студентських зібраннях і відразу ж потрапив під негласний поліцейський нагляд.
У 1888 році Хавкін переїжджає до Швейцарії і стає до праці в університеті Лозанни. Невдовзі він отримав запрошення від Мечникова, який проводив дослідження в лабораторії Пастера. Наукову роботу Хавкіну довелося поєднувати зі скромно оплачуваною посадою молодшого бібліотекаря. Результатом трьох років напруженої праці й аскетичного життя молодого вченого стала розробка протихолерної вакцини.
Але спочатку він випробував її на собі. Першим кроком було створення ін’єкції самої вакцини, що викликала дуже хворобливі симптоми, потім ввів собі препарат збудників холери, які були нейтралізовані протягом доби. Потім цю вакцину на собі випробували ще двоє добровольців. Тільки після цього в пресі з’явилося повідомлення про винахід.
Останній період життя Хавкін присвятив філантропічної та релігійної діяльності. Повернувся до дотримання заповідей юдаїзму і брав участь у роботі єврейських організацій. У 1927 році він ненадовго приїхав на батьківщину, відвідати родичів.
Помер Володимир Хавкін в Лозанні 28 жовтня 1930 року.
Объяснение: