З давніх-давен люди складають пісні про своє життя й працю, про важливі події країни. Згодом ці події відходять у минуле, вмирають їх учасники, але залишається пісня. Вона не забувається. її продовжують співати люди. І тут перед нами оживає героїчна історія українського народу, його гордий нескорений дух, безмежна відданість своїй Батьківщині. Народ уславив історичну боротьбу і загиблих своїх синів Так в історичних піснях розповідається про боротьбу нашого народу з турецько-татарськими нападниками, які часто спустошували міста і села, розправлялися з людьми. Захисниками українського народу в ті далекі часи були козаки. Вони не шкодували свого життя, обороняючи рідну землю. Багато було хоробрих козаків, а про одного з них ми дізнаємося з "Пісні про Байду". Це Ярема Вишневенький, прозваний на Січі Байдою. Під час бою він потрапив у полон до турецького султана. Султан пообіцяв козакові визволення за зраду, але Байда відмовився. Тоді султан жорстоко покарав козака, зачепивши його за гак ребром. Зазнаючи нестерпних мук, Байда знаходить в собі сили і вбиває султана, його дружину і доньку. Мужній воїн загинув, залишившись у людській пам'яті вірним сином свого народу. Смерть Байди — це ще один крок у безсмертя. А в другій пісні "Ой Морозе, Морозенку" розповідається про героїчну боротьбу українського народу проти панської Польщі. Очолив цю боротьбу Богдан Хмельницький. Головною силою у цій війні були селяни. Інколи їм допомагали кримські татари. Але були випадки, коли татари робили грабіжницькі набіги на міста і села України. Загони Хмельницького карали нападників. Але в боях гинуло багато козаків. Саме в цій пісні розповідається про козацький загін, який розбили татари, а ватажка покарали. Мелодія цієї пісні сумна, бо то за Морозенком вся Вкраїни плаче. Морозенко — славний козак, бився до ночі глухої. Бій тривав довго, козаків полягло багато, але ворогів — утроє більше. Морозенка замордували ворогі прокляті. Загинув Морозенко, але пам'ять про нього житиме вічно. А пісня про нього є заповітом мужності й вірності рідній землі. А скільки ще є таких пісень. У них відбилась безсмертна і жива історія нашого народу, вся минула доля, справжній характер України. Любіть, юні друзі, нашу українську пісню. Или
Ми, українці, дуже давня нація. А свою духовну культуру наші предки почали створювати задовго до прийняття християнства. наш народ упродовж своєї давньої історії вигадав багато казок, гімнів, але особливо багато пісень. Усна пісня — найдавніший і найпоширеніший вид народної творчості.
Все життя українців супроводжується піснями. Наших людей багато. кожна подія супроводжується піснею: народження, пологи, відпочинок, весілля, смерть. Про це співається в побутових піснях. Під час виконання обряду звучали обрядові пісні: пісні, щедрівки тощо. Історичні пісні відображали історичні події та людей, які в них брали участь.
Отже, пісні бувають різні: побутові, історичні, обрядові.
Пісні, казки, легенди, прислів'я та загадки були єдиним способом передавати знання, здобуті народом, поколінням. Особливо, коли ще немає писемності. Отже, пісні – наше досягнення.
Answers & Comments
Verified answer
З давніх-давен люди складають пісні про своє життя й працю, про важливі події країни. Згодом ці події відходять у минуле, вмирають їх учасники, але залишається пісня. Вона не забувається. її продовжують співати люди.І тут перед нами оживає героїчна історія українського народу, його гордий нескорений дух, безмежна відданість своїй Батьківщині. Народ уславив історичну боротьбу і загиблих своїх синів
Так в історичних піснях розповідається про боротьбу нашого народу з турецько-татарськими нападниками, які часто спустошували міста і села, розправлялися з людьми. Захисниками українського народу в ті далекі часи були козаки. Вони не шкодували свого життя, обороняючи рідну землю. Багато було хоробрих козаків, а про одного з них ми дізнаємося з "Пісні про Байду". Це Ярема Вишневенький, прозваний на Січі Байдою. Під час бою він потрапив у полон до турецького султана. Султан пообіцяв козакові визволення за зраду, але Байда відмовився. Тоді султан жорстоко покарав козака, зачепивши його за гак ребром. Зазнаючи нестерпних мук, Байда знаходить в собі сили і вбиває султана, його дружину і доньку. Мужній воїн загинув, залишившись у людській пам'яті вірним сином свого народу. Смерть Байди — це ще один крок у безсмертя.
А в другій пісні "Ой Морозе, Морозенку" розповідається про героїчну боротьбу українського народу проти панської Польщі. Очолив цю боротьбу Богдан Хмельницький. Головною силою у цій війні були селяни. Інколи їм допомагали кримські татари. Але були випадки, коли татари робили грабіжницькі набіги на міста і села України. Загони Хмельницького карали нападників. Але в боях гинуло багато козаків.
Саме в цій пісні розповідається про козацький загін, який розбили татари, а ватажка покарали. Мелодія цієї пісні сумна, бо то за Морозенком вся Вкраїни плаче. Морозенко — славний козак, бився до ночі глухої. Бій тривав довго, козаків полягло багато, але ворогів — утроє більше. Морозенка замордували ворогі прокляті. Загинув Морозенко, але пам'ять про нього житиме вічно. А пісня про нього є заповітом мужності й вірності рідній землі. А скільки ще є таких пісень. У них відбилась безсмертна і жива історія нашого народу, вся минула доля, справжній характер України.
Любіть, юні друзі, нашу українську пісню.
Или
Ми, українці, дуже давня нація. А свою духовну культуру наші предки почали створювати задовго до прийняття християнства. наш народ упродовж своєї давньої історії вигадав багато казок, гімнів, але особливо багато пісень. Усна пісня — найдавніший і найпоширеніший вид народної творчості.
Все життя українців супроводжується піснями. Наших людей багато. кожна подія супроводжується піснею: народження, пологи, відпочинок, весілля, смерть. Про це співається в побутових піснях. Під час виконання обряду звучали обрядові пісні: пісні, щедрівки тощо. Історичні пісні відображали історичні події та людей, які в них брали участь.
Отже, пісні бувають різні: побутові, історичні, обрядові.
Пісні, казки, легенди, прислів'я та загадки були єдиним способом передавати знання, здобуті народом, поколінням. Особливо, коли ще немає писемності. Отже, пісні – наше досягнення.
Їх треба знати і берегти.