Verified answer

Ответ:Літо на селі було завжди моїм улюбленим часом року. Я з нетерпінням чекав кожної можливості відвідати бабусю та дідуся. Навіть коли я зрос, відчуття радості та затишку в їхньому домі залишилися незмінними.

Кожного разу, коли я приїжджав до бабусі, вона просила мене допомогти їй прибирати та робити різні справи. Я не був проти цього, адже було цікаво дізнатися, як все працює у селі та як бабуся доглядає за своєю худобою.

Моя перша робота була допомога у приготуванні обіду. Як тільки ми збиралися за стіл, бабуся завжди проходилася навколо та переконувалася, що нічого не забули. Я допомагав їй підготувати страви та ставив стіл. Ми дуже старанно працювали, щоб обід виглядав красиво та смачно. Одного разу, коли я допомагав бабусі, вона попросила мене допомогти їй з доглядом за худобою. Це було для мене новим досвідом, тому я дуже цікавився. Ми годували кіз, вівць та курей та переконувалися, що у них є достатньо води. Я був дуже радий, що знаходжуся на свіжому повітрі та навчаюсь новому.

Коли день закінчуваввався, ми з бабусею сідали на лавку під величезним деревом та брали до рук ліхтарі. Вона розповідала мені різні історії про життя на селі та про своє дитинство. Ми розмовляли до пізньої ночі, дивилися на зірки та слухали, як співають сови.

Ці спогади з дитинства назавжди залишаться у моїй пам'яті. Я дуже вдячний бабусі за те, що вона показала мені, як жити екологічно та знайомила з особливостями життя на селі. Тепер, коли я живу у місті, я намагаюся застосовувати ці знання та ділитися ними з іншими. Я вірю, що кожен з нас може зробити світ кращим, якщо ми робимо маленькі кроки в бік екологічного життя.

Объяснение: