Ответ: За вікном непроглядна веснянна ніч. Настя одяглася й вийшла в сонний сад із розквітлими вишнями.Хотілося самій пересвідчитися, що нема тієї страшенної ріки, яка на очах перетворилася на невблаганне море.

У лузі розлила свої води інша ріка: спокійна й весела. І з лугу, і з лісу летіло пташине щебетання, висвистування, голубиний перегук і голос ранньої зозулі.

Нася полегшено зітхнула: усе живе, вмите нічною росою, усе жде сонця. Віяв південний вітер, і Настина душа поволі наповнювалася спокоєм.