Розкрийте творчу історію «Фауста», його міфологічні та літературні джерела
Answers & Comments
nazarchek78
"Фауст" - це драматична поема, написана німецьким поетом Йоганном Вольфґангом Гете. Її творча історія розпочалася в другій половині 18 століття і тривала протягом всього ґеніального життя Гете, але фінальний варіант був опублікований у 1832 році.
Головний герой поеми - Доктор Фауст, який розділяє бажання Гете відкрити та осмислити всі аспекти життя, включаючи межі людського розуму та моралі. Його постать бере початок з середньовічної легенди про Йоганна Фауста, вченого, який уклав угоду з дияволом Мефістофелем, обмінявши свою душу на неземні знання та задоволення.
Гете сам використовував різні міфологічні та літературні джерела для створення своєї поеми. Він вдосконалив та побудував на легендах про Фауста, зокрема таких, як "Historia von D. Johann Fausten" (1587) Крістофа Марло, "Faustbuch" (1587) та "Faustus" (1604) Вільяма Шекспіра. Вплив мав також твір "Faustus" (1808) німецького поета Фрідріха Максиміліана Клінгера, який спонукав Гете до написання своєї власної версії "Фауста".
Гете також використовував міфологічні елементи, зокрема з грецької міфології, де Мефістофель вважається персонажем, схожим на диявола. Мефістофель є втіленням зла та спокусника, який приводить Фауста до його руйнації.
Літературні джерела та міфологічні елементи поєднуються у творі Гете, створюючи складну та глибоку рефлексію про людську природу, моральність, бажання та цінності. "Фауст" став одним з найвпливовіших літературних творів у світовій літературі та вплинув на багатьох письменників та філософів на протязі цілого століття.
Answers & Comments
Головний герой поеми - Доктор Фауст, який розділяє бажання Гете відкрити та осмислити всі аспекти життя, включаючи межі людського розуму та моралі. Його постать бере початок з середньовічної легенди про Йоганна Фауста, вченого, який уклав угоду з дияволом Мефістофелем, обмінявши свою душу на неземні знання та задоволення.
Гете сам використовував різні міфологічні та літературні джерела для створення своєї поеми. Він вдосконалив та побудував на легендах про Фауста, зокрема таких, як "Historia von D. Johann Fausten" (1587) Крістофа Марло, "Faustbuch" (1587) та "Faustus" (1604) Вільяма Шекспіра. Вплив мав також твір "Faustus" (1808) німецького поета Фрідріха Максиміліана Клінгера, який спонукав Гете до написання своєї власної версії "Фауста".
Гете також використовував міфологічні елементи, зокрема з грецької міфології, де Мефістофель вважається персонажем, схожим на диявола. Мефістофель є втіленням зла та спокусника, який приводить Фауста до його руйнації.
Літературні джерела та міфологічні елементи поєднуються у творі Гете, створюючи складну та глибоку рефлексію про людську природу, моральність, бажання та цінності. "Фауст" став одним з найвпливовіших літературних творів у світовій літературі та вплинув на багатьох письменників та філософів на протязі цілого століття.