Запорізька січь

Багато людей почали приєднуватися до козацького війська, особливо після Люблінської унії 1569 р. За Литви селяни мали особисту свободу і платили оброк поміщикам або проводили для них панщину, щонайбільше два дні на тиждень. Польські поміщики все частіше перетворювали селян на кріпаків, щоб заробити більше грошей. У самій Польщі селяни не мали практично жодних прав, хіба що їх не можна було продавати, як це було в Московії.
На Січі не було іншого населення, крім козаків і невеликої кількості купців. Козацький гарнізон на Січі був організований за зразком лицарського ордену. Приєднатися до нього могла людина будь-якої національності, прочитавши молитву Господню українською мовою. Послушник, якого називали молодиком, після участі у військових походах набував рівних з іншими козаками прав.
На Січі була надзвичайно сувора дисципліна під час війни, яка послаблювалась у мирний час. Усю козацьку старшину, включно з суддями, обирали на прямих виборах, а в кожній одиниці проводили однотипні вибори — курінь і паланку. Кішовий отаман, обраний козаками, мав над ними владу життя і смерті. Злочини суворо каралися. Козаки ховали вбивць разом із жертвами.
На початку XVI століття постійні поселення козаків (зимівники) поширювалися до Озівського моря (Азова) і Дону. На заході землі козаків доходили до Дністра.

Робота в парах: - поставити запитання партнеру за текстом;
- обговорити з напарником правила життя на Січі.
Please enter comments
Please enter your name.
Please enter the correct email address.
You must agree before submitting.

Answers & Comments


Copyright © 2024 SCHOLAR.TIPS - All rights reserved.