У 1593 році Польща перебувала на рубежі періоду Речі Посполитої, коли країна була конфедерацією, що включала королівство Польща, велике князівство Литовське та ряд інших територій. Суспільство було феодальною ієрархією, де були шляхта (дворянство), селяни і міщани. Шляхта мала значний вплив на політику та управління країною.

З позовів того часу можна дізнатися про соціальні відносини, правові норми, проблеми, з якими стикалися люди, а також про економічний стан суспільства, розподіл землі та ресурсів, інституції влади тощо. Такі документи відображають інтереси та конфлікти тогочасної громади, розкривають її структуру та норми поведінки.