ДОПОМОЖІТЬ БУДЬ ЛАСКА!
Запишіть речення, розкриваючи дужки, де потрібно.Розставте розділові знаки.
1. Під ногами (з\с)колихнувши травн..вий ліс, хлюпалося море квітів. 2. Повітря настояне на ароматах живиці й мокрого лис(т,тт)я дурманило голову. 3.Звірі птаство й найдрібніші створіння усі розносили по всьому лісу в..сняну радість. 4.Раптом на високому стеблі замайоріло кудлате біло/кремове суцві(т,тт)я тікаючи від листочків що стелилися біля самої землі. 5.Це любка. 6.Дивлячись на неї я пр...гадав історію ро(с/з)казану колись давно моїм дідусем. 7.Запорожці тікаючи від кримських татар уже кілька днів мандрували степом. 8. Вони славні лицарі степів були незламними. 9.Переслідувачі давно їх покинули кажучи Хай тікають – усе одно в степу пропадуть без їжі .10. Нічого для поживи крім ковили вони не/знайдуть. 11.А козаки зовсім не збиралися отак марно пропадати бо в кожного на шиї в..сів амулет який об..рігав від смерті. 12.Це були тверді бульбочки пот..мнілі від часу нанизані на нитку. 13.Козаки пожувавши цих бульбочок втамували голод погасили спрагу й попрямували далі на Січ. 14.Неодноразово ставали в пригоді козакам чудодійні бульбочки тому й об..рігали вони таємницю своїх амулетів не\зізнаючись навіть на допитах що то за кульки носять вони на шиї. 15. Це бе(с/з)перечно були корінчики лю(п/б)ки дволистої. 16.Любка унікальна рослина увібрала в себе дивовижну силу й віддає її при нагоді недужим людям знесиле(н,нн)им хворобою чи глибокими п..реживаннями. (За Є.Шморгуном)
Запишіть речення, розкриваючи дужки, де потрібно.Розставте розділові знаки.
1. Під ногами (з\с)колихнувши травн..вий ліс, хлюпалося море квітів. 2. Повітря настояне на ароматах живиці й мокрого лис(т,тт)я дурманило голову. 3.Звірі птаство й найдрібніші створіння усі розносили по всьому лісу в..сняну радість. 4.Раптом на високому стеблі замайоріло кудлате біло/кремове суцві(т,тт)я тікаючи від листочків що стелилися біля самої землі. 5.Це любка. 6.Дивлячись на неї я пр...гадав історію ро(с/з)казану колись давно моїм дідусем. 7.Запорожці тікаючи від кримських татар уже кілька днів мандрували степом. 8. Вони славні лицарі степів були незламними. 9.Переслідувачі давно їх покинули кажучи Хай тікають – усе одно в степу пропадуть без їжі .10. Нічого для поживи крім ковили вони не/знайдуть. 11.А козаки зовсім не збиралися отак марно пропадати бо в кожного на шиї в..сів амулет який об..рігав від смерті. 12.Це були тверді бульбочки пот..мнілі від часу нанизані на нитку. 13.Козаки пожувавши цих бульбочок втамували голод погасили спрагу й попрямували далі на Січ. 14.Неодноразово ставали в пригоді козакам чудодійні бульбочки тому й об..рігали вони таємницю своїх амулетів не\зізнаючись навіть на допитах що то за кульки носять вони на шиї. 15. Це бе(с/з)перечно були корінчики лю(п/б)ки дволистої. 16.Любка унікальна рослина увібрала в себе дивовижну силу й віддає її при нагоді недужим людям знесиле(н,нн)им хворобою чи глибокими п..реживаннями. (За Є.Шморгуном)
More Questions From This User See All
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
1. Під ногами, сколихнувши травневий ліс, хлюпалося море квітів. 2. Повітря, настояне на ароматах живиці й мокрого листя, дурманило голову. 3.Звірі, птаство й найдрібніші створіння — усі розносили по всьому лісу весняну радість. 4.Раптом, на високому стеблі, замайоріло кудлате біло-кремове суцвіття, тікаючи від листочків, що стелилися біля самої землі. 5.Це любка. 6.Дивлячись на неї я пригадав історію, розказану колись давно моїм дідусем. 7.Запорожці, тікаючи від кримських татар, уже кілька днів мандрували степом. 8. Вони, славні лицарі степів, були незламними. 9.Переслідувачі давно їх покинули, кажучи: "Хай тікають – усе одно в степу пропадуть без їжі" .10. Нічого для поживи, крім ковили, вони не знайдуть. 11.А козаки зовсім не збиралися отак марно пропадати, бо в кожного на шиї висів амулет, який оберігав від смерті. 12.Це були тверді бульбочки, потемнілі від часу, нанизані на нитку. 13.Козаки, пожувавши цих бульбочок, втамували голод, погасили спрагу й попрямували далі на Січ. 14.Неодноразово ставали в пригоді козакам чудодійні бульбочки, тому й оберігали вони таємницю своїх амулетів, не зізнаючись навіть на допитах, що то за кульки носять вони на шиї. 15. Це, бесперечно, були корінчики любки дволистої. 16.Любка — унікальна рослина, увібрала в себе дивовижну силу й віддає її при нагоді недужим людям, знесиленим хворобою чи глибокими переживаннями. (За Є.Шморгуном)
Якою постає Мотря Кочубеївна зі сторінок літературного твору? Чому вона здатна стати живим уособленням України?
1. Під ногами, зколихнувши травневий ліс, хлюпалося море квітів. 2. Повітря, настояне на ароматах живиці й мокрого листя, дурманило голову. 3.Звірі, птаство й найдрібніші створіння - усі розносили по всьому лісу весняну радість. 4.Раптом на високому стеблі замайоріло кудлате біло-кремове суцвіття, тікаючи від листочків, що стелилися біля самої землі. 5.Це любка. 6.Дивлячись на неї, я пригадав історію, розказану колись давно моїм дідусем. 7. Запорожці, тікаючи від кримських татар, уже кілька днів мандрували степом. 8. Вони, славні лицарі степів, були незламними. 9. Переслідувачі давно їх покинули, кажучи "Хай тікають – усе одно в степу пропадуть без їжі". 10. Нічого для поживи, крім ковили вони не знайдуть. 11. А козаки зовсім не збиралися отак марно пропадати, бо в кожного на шиї висів амулет, який оберігав від смерті. 12. Це були тверді бульбочки, потемнілі від часу, нанизані на нитку. 13. Козаки, пожувавши цих бульбочок, втамували голод, погасили спрагу й попрямували далі на Січ. 14. Неодноразово ставали в пригоді козакам чудодійні бульбочки, тому й оберігали вони таємницю своїх амулетів, не зізнаючись навіть на допитах, що то за кульки носять вони на шиї. 15. Це безперечно були корінчики любки дволистої. 16. Любка - унікальна рослина увібрала в себе дивовижну силу й віддає її при нагоді недужим людям, знесиленим хворобою чи глибокими переживаннями. (За Є.Шморгуном)