– Та ні, зараз же перерва! Ти хочеш щось спитати, Михайлику?
– Так, хочу. Я бачу в тебе на парті якусь книжку про українську мову. Що там такого цікавого?
– В цій книжці перераховані основні види помилок, які люди роблять в українській мові. Тобто ті слова, які вони говорять неправильно.
– Я щось не зрозумів. Як це – говорять неправильно?
– Наприклад, я скажу: “він не говорить на українській мові”. А правильно буде в такому разі казати: “він не говорить українською мовою”. Або “він не володіє українською мовою”.
– І де ж тут помилка? “На українській мові” – це також правильно. Мій батько говорить саме так.
– Але ж це діалектна форма, а літературна мова визнає тільки “українською мовою”.
– А що ще є в твоїй книзі?
– Багато різних прикладів. Правильно вживати “торговельний центр” замість “торгівельний”, “домагатися успіху” замість “добиватися”, “стежити за тобою” замість “слідкувати”…
– Слухай, Аню, навіщо тобі взагалі ця книжка? Чи тобі не все одно, яке слово вживати?
– Я вважаю, що людина має користуватися мовою грамотно та літературно.
– Аню, мені здається, ти даремно втрачаєш час на цю дурну книжку. Може, краще підеш подивишся новий Сергієвій I Pod? Оце справжня річ! Прогрес науки! І коштує – ого-го!
– Залюбки піду подивлюся, це теж цікаво. Але мова мене теж цікавить не менше. До того ж я планую брати участь у Всеукраїнському конкурсі з української мови. І мені треба підготуватися.
– Ну, якщо ти виграєш за це приз, тоді, може, і є причини сидіти над книгою… Але це не для мене! То я пішов! Приєднуйся до нас!
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
якщо на любу тему, то тримай.
Объяснение:
– Аню, ти зараз не нічим не зайнята?
– Та ні, зараз же перерва! Ти хочеш щось спитати, Михайлику?
– Так, хочу. Я бачу в тебе на парті якусь книжку про українську мову. Що там такого цікавого?
– В цій книжці перераховані основні види помилок, які люди роблять в українській мові. Тобто ті слова, які вони говорять неправильно.
– Я щось не зрозумів. Як це – говорять неправильно?
– Наприклад, я скажу: “він не говорить на українській мові”. А правильно буде в такому разі казати: “він не говорить українською мовою”. Або “він не володіє українською мовою”.
– І де ж тут помилка? “На українській мові” – це також правильно. Мій батько говорить саме так.
– Але ж це діалектна форма, а літературна мова визнає тільки “українською мовою”.
– А що ще є в твоїй книзі?
– Багато різних прикладів. Правильно вживати “торговельний центр” замість “торгівельний”, “домагатися успіху” замість “добиватися”, “стежити за тобою” замість “слідкувати”…
– Слухай, Аню, навіщо тобі взагалі ця книжка? Чи тобі не все одно, яке слово вживати?
– Я вважаю, що людина має користуватися мовою грамотно та літературно.
– Аню, мені здається, ти даремно втрачаєш час на цю дурну книжку. Може, краще підеш подивишся новий Сергієвій I Pod? Оце справжня річ! Прогрес науки! І коштує – ого-го!
– Залюбки піду подивлюся, це теж цікаво. Але мова мене теж цікавить не менше. До того ж я планую брати участь у Всеукраїнському конкурсі з української мови. І мені треба підготуватися.
– Ну, якщо ти виграєш за це приз, тоді, може, і є причини сидіти над книгою… Але це не для мене! То я пішов! Приєднуйся до нас!
– Добре, але спершу дочитаю приклад!