Відповідь:

збір податків на користь царської скарбниці доручалось вести українським урядникам;

встановлювалась платня військовому писарю та підпискам (1000 польських злотих), військовим суддям (300 польських злотих), судовим писарям (100 польських злотих), полковим писарям і хорунжим (50 польських злотих), сотенним хорунжим (ЗО польських злотих) та гетьманському бунчужному (50 злотих);

козацькій старшині, писарю, двом військовим суддям, всім полковникам, і військовим та полковим осавулам надавались у володіння млини;

встановлювалась платня генеральному обозному (400 злотих) та генеральному хорунжому (50 злотих);

заборонялись зносини гетьмана з турецьким султаном та польським королем;

підтверджувалося право київського митрополита і всього духовенства на маєтності, якими вони володіли;

московський уряд зобов'язувався вступити у війну з Польщею весною 1654 р.;

передбачалось утримання російських військ на кордонах України з Річчю Посполитою;

гетьманський уряд просив встановити платню полковникам (100 єфімків-талерів), полковим осавулам (200 польських злотих), військовим осавулам (300 польських злотих), сотникам (100 польських злотих) і кожному козакові (30 польських злотих), однак дане прохання було відкладено до перепису всіх прибутків, що мали поступати до царської скарбниці з України, а також до укладення реєстру в кількості 60 тис. козаків;

у випадку татарських нападів на Україну передбачалось організувати проти них спільні походи з боку як України, так і Московії;

гетьманський уряд просив встановити утримання для козацької залоги у фортеці Кодак (400 чол.) та для запорожців, виконання даного прохання також було викладене до окремого рішення. Тут же містилась вимога до гетьмана: негайно приступити до укладення реєстру в кількості 60 тис. козаків і після завершення роботи надіслати його до Москви.

Пояснення:

надіюсь допомогла