Verified answer

Ответ:

Тема «Душу я у вишивку вкладаю»

Объяснение:

Я завжди знайомлю людей зі своїм хобі - вишивкою. Для мене це не просто хобі, а щось більше. Я ніколи не уявляв собі своє життя без вишивання, і ніколи не забуду той момент, коли я вперше взяв голку в руки.

Для мене вишивка - це великий емоційний заряд, вона заспокоює мої думки та допомагає зняти стрес. Якщо я маю важкий день на роботі, я завжди знаю, що вечір проведу за вишиванням. Коли я починаю працювати, я забуваю про все навколо. Мені здається, що я не просто вишиваю, а вкладаю душу в кожну крохмальцеву нитку.

Коли я показую свої роботи друзям та родичам, вони завжди захоплюються моїм талантом. І щоразу, коли я вкладаю душу в вишивку, я відчуваю, що роблю щось важливе та цінне. Я знаю, що це хобі не для кожного, але для мене воно дуже важливе.

Коли я займаюся вишивкою, я завжди використовую найкращі матеріали та нитки, щоб мій шедевр був досконалим. І хоча це може зайняти багато часу, я знаю, що кінцевий результат буде вартий того. Я завжди прагну до досконалості в своїх роботах та роблю все можливе, щоб вони були неперевершеними.

Таким чином, вишивка - це моє улюблене хобі, яке допомагає мені розслабитися та відновити свій душевний стан. Я завжди вкладаю свою душу в кожну роботу, щоб кінцевий результат був найкращим. І хоча це може забирати багато мого часу, для мене це

Ответ:

Моє хобі – це вишивка бісером. Якось я була в гостях у своєї подружки і побачила картину, на якій були зображені яскраво-червоні маки. На неї падали сонячні промені, і вона дуже гарно переливалася. Спочатку я не могла зрозуміти з чого зроблено цю картину, але потім мама подружки розповіла,

що це бісер, і що її купили у якоїсь бабусі. Маки були такі чудові, що я довго захоплено милувалася і не могла відірвати від них очей. Я задумалася і мені теж дуже захотілося навчитися робити щось подібне.

Наступного дня я попросила маму купити великий набір бісеру та тканин із малюнками для вишивки. Спочатку я намагалася вишивати невеликі картинки. Перша моя робота – птахи в годівниці на дереві. Я подарувала її моєї сестрички на день народження. Чесно зізнаюся, вишивати вперше було складно. Я зрозуміла, що для такого хобі потрібно мати велике терпіння та увагу, а також тут немає місця поспіхом, тому

що можна легко збитися і все піде неправильно.

Трохи пізніше настали літні канікули та часу для улюбленої справи з'явилося багато. Наступне, що я вирішила вишити, це була картина, на якій зображено вазу з букетом з різнокольорових польових кольорів. На цю роботу пішло багато часу, але в результаті вийшло дуже красиво, і ми повісили її на стіні в кухні. Тепер усі, хто приходять до нас у гості, бачать мій витвір і хвалять мене за моє вміння.

Потім мама купила мені літню бежеву блузку, і я захотіла вишити на ній ненав'язливу білу квітку. Вийшло дуже оригінально і моя блузочка набула більш грайливого вигляду. З того часу я почала прикрашати бісером якийсь одяг. Навіть подружці вишила сову на джинсовій жилетці, а сестричці прикрасила новий светр цікавим східним орнаментом.

На початку вересня мама записала мене в гурток вишивки бісером. Моя викладачка дуже досвідчений майстер. У неї можна багато чого цікавого навчитися. Вона показує, як широко використовують бісер для прикраси різних предметів інтер'єру. Зараз я працюю над скатертиною, вишиваю рожеві троянди з салатовим листям. Сподіваюся, що одного разу, коли вкотре до нас додому прийдуть гості, я зможу здивувати їх своїм новим виробом.

Объяснение:

начебто нормально