1. Антиукраїнська політика російського царизму. Посилення централізаторсько-шовіністичних тенденцій
2. Ліквідація царизмом гетьманщини і Запорізької Січі. Втрата українським народом останніх залишків автономії
3. Соціально-економічний розвиток українських земель наприкінці XVII–XVIII ст.
4. Антифеодальна боротьба селянства України: гайдамаччина, опришки, коліївщина
5. Приєднання до Росії Причорномор’я, Криму і Правобережної України
1. Антиукраїнська політика російського царизму. Посилення централізаторсько-шовіністичних тенденцій
Після укладення „Вічного миру” (1686 р.) між Росією і Польщею центр політичного і культурного життя українських земель зосереджується на Лівобережжі, яке українці називали Гетьманщиною, а росіяни – Малоросією.
Answers & Comments
Verified answer
Ответ:
1. Антиукраїнська політика російського царизму. Посилення централізаторсько-шовіністичних тенденцій
2. Ліквідація царизмом гетьманщини і Запорізької Січі. Втрата українським народом останніх залишків автономії
3. Соціально-економічний розвиток українських земель наприкінці XVII–XVIII ст.
4. Антифеодальна боротьба селянства України: гайдамаччина, опришки, коліївщина
5. Приєднання до Росії Причорномор’я, Криму і Правобережної України
1. Антиукраїнська політика російського царизму. Посилення централізаторсько-шовіністичних тенденцій
Після укладення „Вічного миру” (1686 р.) між Росією і Польщею центр політичного і культурного життя українських земель зосереджується на Лівобережжі, яке українці називали Гетьманщиною, а росіяни – Малоросією.
Объяснение: