Відповідь: Козацькі повстання  — антиурядові акції козаків та покозаченого населення України наприкінці XVI — на початку XVII ст. з метою розширення прав козацтва та збільшення козацького реєстру.

Наприкінці XVI — середині XVII ст. українськими землями прокотилося три хвилі активного протесту народних мас проти існуючих порядків:

1591—1596 — Повстання Косинського і Повстання Наливайка

1625—1638 — Повстання Жмайла, Повстання Федоровича (Трясила), Повстання Сулими, Повстання Павлюка, Повстання Острянина

1648—1657 — Хмельниччина

Головною рушійною силою народних виступів було козацтво.

Пояснення: Наслідки

Польські магнати та уряд Речі Посполитої жорстоко помстилися українському народові:

1. Ліквідуючи повстання, каральні загони безжально винищували не тільки безпосередньо його учасників, але й мирне населення — жінок, дітей, старих. Козаки, міщани та селяни масово тікали на територію Московського царства, головним чином на Дон і Слобожанщину, де їх не могла дістати шляхта.

2. Козаки мусили передати полякам артилерію, корогви, булави, усі військові відзнаки.

3. Козацтво було позбавлене самоврядування. На чолі його відтепер стояв не виборний гетьман, а спеціальний комісар, призначений королем; полковниками могли бути лише польські офіцери.

4. Суворо обмежувалася територія розселення козацтва: той, хто спробував би без дозволу піти на Запорізьку Січ, мав бути скараним на смерть.

5. Козаки, не внесені до реєстру, оголошувалися кріпаками.

6. Посилилися феодальна експлуатація та національний гніт в Україні.

7. Зросли панщина, побори з містян, утиски православних.

8. На Дніпрі була відбудована фортеця Кодак.

9. В Україні тепер постійно перебувало велике польське військо.