17 баллов!!!!!!!!!Сочинение на тему " народ Шевченко не забуває і не забуде ніколи", привести три примера стихов, в которых раскрыта актуальность Кобзаря для каждой эпохи,на 2 или 2,5 страницы!!!!!ПИШИТЕ НА УРОВНЕ 8-9 КЛАССА,
More Questions From This User See All
Answers & Comments
Збагачуючи українську літературу новими життєвими темами й ідеями, Шевченко став новатором і в пошуках нових художніх форм та засобів. Автор «Кобзаря» виробляв і утверджував нове художнє мислення. Його роль в історії української літератури більша, ніж роль Пушкіна в російській, Міцкевича — в польській літературі.
Ще хлопчиком Тарас полюбив чарівну народну пісню, чув від кобзарів думи та історичні пісні, які знайомили його з героїчним минулим рідного краю.Особисто мене його зворушлива та гірка сповідь вражає в саме серце. Ніхто, мабуть, не може розповісти про якусь подію краще за людину, котра брала в ній участь. Багато літературних героїв Кобзаря, як мені здається, списані з нього самого. Шевченко підтверджує мою думку у вірші "І золотої й дорогої":
А ще до того, як побачу
Малого хлопчика в селі.
Мов одірвалось од гіллі,
Одно-однісіньке під тином.
Сидить собі в старій ряднині.
Мені здається, що се я,
Що це ж та молодість моя.
Скiльки довелося витерпiти українському народовi, щоб довести, що українська мова - не "нарєчiє", а повноцiнна, здатна до розвитку i культурних традицiй, європейська мова? Шевченко завжди боровся за права свого народу, йому ніколи не було байдуже на долю свого народу. Це може побачити у вірші:
Та не однаково мені,
Як Україну злії люде
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох неоднаково мені
Поетичним вступом до «Кобзаря» (1840) був вірш «Думи мої, думи мої», у якому, висловлюючи свої погляди на зв'язок поезії з дійсністю, Шевченко підкреслив нерозривну єдність поета зі своїм народом. Вірш сповнений сумом за Батьківщиною, автор вболіває за українців, які знаходяться в панській неволі, терплять приниження та знущання.
Саме цi проблеми порушував Шевченко у своїх творах, поетичних i прозових.
Людина є найбiльшою цiннiстю як для людей, хто вiрить у Бога, так i для тих, хто не сповiдує нiякої релiгiї. Тарас Григорович, розумiв i таку рiч, як рiвнiсть людей перед Богом. А звiдси - людина повинна бути рiвною i перед законами. Я ніколи не повірю, що в Україні існує людина, яку не зворушують твори Тараса Григоровича Шевченка, тому що жодний українець не може ставитися байдуже до життя своїх пращурів, адже суспільство, що не знає свого минулого, не має й майбутнього.