Із «Декларації прав людини і громадянина» (1789 р.)
Стаття 4. Свобода полягає в можливості робити все, що не шкодить іншому: таким чином, права кожної людини не мають меж, за винятком тих, які забезпечують іншим членам суспільства користування тими самими правами. Ці обмеження можуть бути визначені тільки законом.
Стаття 6. Закон є проявом загальної волі. Усі громадяни мають право брати участь особисто або через своїх представників у його створенні. Він має бути однаковим для всіх, захищає він чи карає. Усі громадяни рівні перед ним і тому мають рівний доступ до всіх посад, місць і занять відповідно до їх здібностей і без будь-яких розрізнень, крім тих, що обумовлені їхніми чеснотами й талантами.
Стаття 17. Оскільки власність є недоторканним і священним правом, ніхто не може бути позбавлений її інакше, ніж у разі встановленої законом суспільної необхідності та за умови справедливого й попереднього відшкодування.
1. У чому ви вбачаєте відмінності у ставленні до закону в становому суспільстві та «Декларації…»? Поясніть, чому в документі обмежується свобода людини.
2. Поясніть зміст статті 17. Чому вона викликала протести з боку частини революціонерів?
3. Як реалізовувались права людини і громадянина в якобінській Франції?
Стаття 4. Свобода полягає в можливості робити все, що не шкодить іншому: таким чином, права кожної людини не мають меж, за винятком тих, які забезпечують іншим членам суспільства користування тими самими правами. Ці обмеження можуть бути визначені тільки законом.
Стаття 6. Закон є проявом загальної волі. Усі громадяни мають право брати участь особисто або через своїх представників у його створенні. Він має бути однаковим для всіх, захищає він чи карає. Усі громадяни рівні перед ним і тому мають рівний доступ до всіх посад, місць і занять відповідно до їх здібностей і без будь-яких розрізнень, крім тих, що обумовлені їхніми чеснотами й талантами.
Стаття 17. Оскільки власність є недоторканним і священним правом, ніхто не може бути позбавлений її інакше, ніж у разі встановленої законом суспільної необхідності та за умови справедливого й попереднього відшкодування.
1. У чому ви вбачаєте відмінності у ставленні до закону в становому суспільстві та «Декларації…»? Поясніть, чому в документі обмежується свобода людини.
2. Поясніть зміст статті 17. Чому вона викликала протести з боку частини революціонерів?
3. Як реалізовувались права людини і громадянина в якобінській Франції?
More Questions From This User See All
Answers & Comments
1. У становому суспільстві та "Декларації прав людини і громадянина" є важливі відмінності. В становому суспільстві, перед революцією, зазвичай панував абсолютизм, коли влада була централізованою і обмежувала права і свободи громадян. "Декларація прав" встановлювала принципи рівності, свободи і власності для всіх громадян, але одночасно обмежувала ці права, стверджуючи, що права не повинні завдається іншим громадянам. Тобто свобода людини має межі в тому, що вона не може порушувати права інших.
2. Стаття 17 "Декларації прав людини і громадянина" стверджувала недоторканність власності, але залишала можливість її обмеження за умови суспільної необхідності та відшкодування. Ця стаття викликала протести з боку деяких революціонерів, оскільки вони вважали, що вона може використовуватися для виправдання конфіскації майна під час революції і обкрадання багатих громадян.
3. У якобінській Франції права людини і громадянина були реалізовані заради зміцнення республіканського порядку і реалізації ідеалів революції. Була прийнята Конституція 1793 року, яка гарантувала права і свободи громадян, такі як свобода слова та друку, право на справедливий суд, вибори тощо. Однак під час "Радикальної фази" революції права людини були обмежені через політичну репресію і Терор, які вела Якобінська диктатура з метою підтримання порядку та боротьби з опозицією.
Загалом, реалізація прав людини і громадянина в якобінській Франції була складною і супроводжувалася періодами політичних репресій та переслідувань.